Оглавление:
Про загальнообов язкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності
Стаття 35. Страхові випадки, умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати
1. Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати, у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:
1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;
2) необхідності догляду за хворою дитиною;
3) необхідності догляду за хворим членом сім’ї;
4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;
7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;
8) санаторно-курортного лікування.
2. Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності, незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується Фондом застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року.
У разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених цим Законом.
3. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів.
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною.
Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, у разі здійснення догляду за хворою дитиною віком до 14 років допомога по тимчасовій непрацездатності призначається і виплачується в порядку та розмірах, передбачених абзацом четвертим частини другої цієї статті та статтею 37 цього Закону.
4. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім’ї надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за 3 календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, — не більш як за 7 календарних днів.
5. Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та розмірах, встановлених цим Законом.
6. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім’ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.
7. Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини.
8. У разі тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу цій особі надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Ця допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітком за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суми повного заробітку до часу переведення.
9. Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі здійснення протезування за медичними показаннями в стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування в цьому підприємстві з урахуванням часу на проїзд до протезно-ортопедичного підприємства і назад.
10. Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі здійснення санаторно-курортного лікування надається застрахованій особі, якщо тривалість щорічної відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад.
Застрахованій особі, яка направляється на лікування в реабілітаційне відділення санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм безпосередньо із стаціонару лікувального закладу, допомога по тимчасовій непрацездатності надається за весь час перебування у санаторно-курортному закладі у порядку і розмірах, встановлених цим Законом. від 04.11.2004 )
Допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі, яка виховує дитину-інваліда віком до 18 років, надається за весь період санаторно-курортного лікування дитини-інваліда за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за нею.
11. У разі настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
kodeksy.com.ua
Дооформленные лікарняні листки: особливості оплати
29 Мая 2013
Posted in Бухгалтерия — Новости сайта 2013
На підприємстві була перевірка оплати лікарняних за рахунок ФСС з ТВП. Працівниками ФСС з ТВП в ході перевірки були не визнані лікарняні листки, в яких були відсутні штампи або друку. Підприємство сплатило штрафні санкції і повернув грошові кошти ФСС з ТВП за невизнаним лікарняними листками (утримано з працівників виплачені лікарняні). Підприємство звернулося в медичні установи з проханням про дооформлення лікарняних листків. Після оформлення належним чином лікарняних листків підприємство повторно пред’явило їх ФСС з ТВП, відповідно, отримала після пред’явлення фінансування та оплатило працівникам лікарняні листки. Тепер на підприємстві знову проходить перевірка і працівниками ФСС з ТВП не визнаються ці лікарняні листки, як повторно пред’явлені для оплати. Чи правомірні дії працівників ФСС з ТВП?
Згідно з пунктами 1 і 2 ст. 34 Закону № 2240 працівникам надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) і допомога по вагітності та пологах.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 35 Закону № 2240 передбачено умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати у разі настання в неї одного з таких випадків, в т. ч. тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.
При цьому ст. 51 Закону № 2240 визначено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія, завірена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Тобто для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності єдиною і необхідною умовою, що підтверджує юридичний факт наявності права на її отримання, є належним чином виданий і оформлений листок непрацездатності.
Пунктом 4.7 Порядку проведення перевірок отримувачів коштів Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності цільового призначення, оформлення, реалізації та оскарження їх результатів, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 р. № 30, передбачена перевірка наявності документів, які підтверджують правомірне витрачання страхових коштів і їх використання за цільовим призначенням.
Таким чином, саме під час проведення перевірок лікарняними виплатами приділяється особлива увага. У першу чергу це стосується правильного оформлення листка непрацездатності. Часто документ неправильно заповнюють ще в лікувальному закладі, тому важливо вчасно помітити помилку і виправити її ще до виплати допомоги.
Отже, якщо листок непрацездатності оформлений неправильно, його не слід приймати до оплати до тих пір, поки не будуть внесені необхідні виправлення. Адже з-за помилок ФСС з ТВП не зарахує виплачені працівникові суми.
У розглянутій ситуації під час перевірки спеціалістами Фонду було встановлено факт безпідставного призначення допомоги за листком непрацездатності, який видано і оформлено з порушенням вимог Інструкції № 532.
Так, листок непрацездатності є підставою для призначення допомоги тільки у випадку, якщо його зміст і форма відповідають вимогам, встановленим Інструкцією № 532.
А в даній ситуації в порушення вимог чинного законодавства роботодавець нарахував та сплатив допомогу по тимчасовій непрацездатності за листком непрацездатності, який був виданий неналежним чином оформлений, порушивши тим самим норми абз. 1 год. 1 ст. 51 Закону № 2240.
Роботодавці та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку їх використання відшкодовують ФСС з ТВП в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50% (ст. 30 Закону № 2240).
Таке порушення, як відсутність печатки на листку непрацездатності, легко долається. Враховуючи те, що в першому випадку роботодавець вже виплатив допомогу працівнику за рахунок коштів обов’язкового соціального страхування, то роботодавець або працівник могли в будь-який момент до проведення перевірки Фондом витрачання коштів обов’язкового соціального страхування звернутися в медичну установу, яка видала листки непрацездатності, з вимогою їх дооформити.
Оскільки такі дії не були зроблені, то винесене рішення за результатами першої перевірки фахівцями ФСС з ТВП про повернення неправомірно витрачених страхових коштів і нарахування штрафних санкцій має законні підстави.
Посібники, які видані на підставі неправильно оформлених аркушів непрацездатності, оплачуються за рахунок роботодавця, оскільки ФСС з ТВП до заліку такі «лікарняні» не бере.
Повторне пред’явлення до ФСС з ТВП лікарняного листка з виправленням раніше допущеної при оформленні помилки, після проведення перевірки, для виплати допомоги чинним законодавством не передбачено.
www.bnwes.info
Оплата листка нетрудоспособности при переносе рабочих дней
Предприятие, руководствуясь Распоряжением КМУ от 28.11.2011 № 1210-р, перенесло рабочий день пятницу 9 марта на субботу 3 марта, о чем был издан приказ по предприятию. Работник болел с 28 февраля по 5 марта включительно, что подтверждается оформленным листком нетрудоспособности.
Как оплачивать такой листок нетрудоспособности?
Согласно ст. 35 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании в связи с временной потерей трудоспособности и затратами, обусловленными погребением» от 18.01.2001 № 2240- III (далее – Закон № 2240) помощь по временной нетрудоспособности выдается застрахованному лицу в форме материального обеспечения, которое полностью или частично компенсирует ему утрату заработной платы (дохода) в случае наступления временной нетрудоспособности.
Выплаты по общеобязательному государственному социальному страхованию в связи с временной потерей трудоспособности рассчитываются на основании Порядка расчета средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию, утвержденного постановлением КМУ от 26.09.2001 № 1266 (далее – Порядок № 1266).
Пунктом 20 Порядка № 1266 установлено, что сумма помощи по временной нетрудоспособности и оплаты первых пяти дней временной нетрудоспособности за счет средств работодателя рассчитывается, исходя из количества дней (часов), которые подлежат оплате по графику работы предприятия, учреждения, организации (структурного подразделения предприятия, учреждения, организации или по индивидуальному графику работы).
Решение работодателя о переносе рабочих дней, оформленное приказом или другим распорядительным документом, изменяет график работы предприятия (учреждения, организации). Таким образом, все действия относительно оплаты листков нетрудоспособности должны осуществляться на основании принятого на предприятии решения о переносе рабочих дней, т.е. по графику работы предприятия. Это мнение подтверждает Минтруда в письме от 21.05.2008 № 124/13/116-08.
В приведенном случае на период нетрудоспособности работника припадает 6 рабочих дней по графику работы предприятия: 28, 29 февраля, 1,2,3 и 5 марта. За счет средств предприятия работнику оплачиваются первые пять дней временной нетрудоспособности (п.2 ст.35 Закона № 2240): с 28 февраля по 3 марта. За рабочий день 5 марта предоставляется помощь по временной нетрудоспособности за счет средств ФСС по ВПТ.
* Опубликовано в журнале «Заработная плата» №5-2012, рубрика «Вопрос-ответ»
buhgalter-ukr.livejournal.com
Допомога по тимчасовій непрацездатності
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Працівник підприємства і працює на посаді, яка передбачає позмінний графік роботи, а саме: дві доби відпочинку після нічної зміни і добу відпочинку після денної зміни.
Як розраховувати й оплатити листок непрацездатності такому працівникові?
Згідно із Законом України від 18.01.2001 р. №2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі — Закон №2240) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу).
Відповідно до ч.2 ст.53 Закону №2240 порядок обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266 (далі — Порядок), передбачено, що для осіб, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях на умовах трудового договору (контракту), середньоденна заробітна плата обчислюється діленням нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.
Якщо робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, для розрахунку застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата відповідно до п.15 Порядку.
Згідно з п.20 Порядку сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується множенням суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати залежно від страхового стажу, якщо наявність його передбачено законодавством, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті, тобто на кількість днів (годин) згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації або графіком роботи працівника (якщо такий для нього встановлений), які припадають на період тимчасової непрацездатності.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 2( 678 )* 20 січ ня 2010 p
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
З 4 до 31 грудня 2009р. перебувала в щорічній відпустці, під час якої захворіла, (листок непрацездатності з 28 грудня 2009р. до 11 січня 2010р.). На підприємстві, де я працюю, з 1 до 10 січня 2010р. були вихідні дні. Як мені мають оплатити листок непрацездатності?
Згідно зі ст.35 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі як матеріальне забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати. За абзацом третім ч.2 цієї статті допомога по тимчасовій непрацездатності надається тільки за час перебування застрахованої особи в щорічній ( основній чи додатковій) відпустці.
Відповідно до п.20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності розраховується множенням денної (годинної) суми допомоги на кількість днів (годин), які підлягають оплаті. Таким чином, допомога виплачується застрахованій особі (працівнику) за робочі дні (години) згідно з графіком роботи підприємства, його структурного підрозділу або графіком роботи працівника, якщо такий для нього встановлений, які припадають на період тимчасової непрацездатності.
Як зазначено в листі дописувачки, вона з 4 до 31 грудня 2009р. перебувала в щорічній відпустці. Страховий випадок (тимчасова непрацездатність) стався 28 грудня 2009р., тобто в період перебування в щорічній відпустці. Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності має бути виплачена їй за період 28 до 31 грудня 2009р., оскільки на підприємстві, де працює дописувачка, з 1 до 11 січня 2010р. були вихідні дні.
Нормами ст.80 КЗпП та ст.11 Закону України “Про відпустки” передбачено, що щорічна (основна чи додаткова) відпустка має бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 10 ( 686 )* 17 березня 2010 p
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Чи видається листок непрацездатності застрахованій особі (матері восьмирічної дитини, яка захворіла на цукровий діабет І типу у 2008 р. і направляється на лікування до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу в області, в якій вони живуть, безпосередньо із стаціонару лікувального закладу) на період перебування її дитини в санаторному закладі?
Пунктами 3.3 та 3.12 розділу 3 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001р. №455, передбачено видачу листків непрацездатності одному з працюючих батьків (опікуну або піклувальнику) по догляду за дитиною-інвалідом віком до 16 років та по догляду за дитиною, постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС, до 14 років на весь період її хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування, до від’їзду в санаторій на весь термін лікування дитини в санаторії з урахуванням часу на проїзд туди і назад за наявності висновку ЛКК про потребу індивідуального догляду за нею під час лікування в санаторії.
Відповідно до п.10 ст.35 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (із змінами і доповненнями) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, яка направляється на лікування в реабілітаційне відділення санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм безпосередньо із стаціонару лікувального закладу, за весь час перебування в санаторно-курортному закладі (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і у зворотному напрямку) та застрахованій особі, яка виховує дитину-інваліда віком до 18 років за весь період санаторно-курортного лікування дитини-інваліда (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і назад) за наявності медичного висновку про потребу стороннього догляду за нею.
За пунктом 2 ст.30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною, потерпілою від Чорнобильської катастрофи, віком до 14 років надається одному з батьків або особі, яка їх замінює, якщо дитина потребує догляду батьків згідно з медичним висновком закладу охорони здоров’я, в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу за весь період хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування.
В інших випадках листок непрацездатності по догляду за хворою дитиною на період санаторно-курортного лікування не видається.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 12 ( 688 )* 31 березня 2010 p
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Працівник два роки шість місяців працює в м.Гайсині Вінницької обл. у державній установі, але прописаний у м.Кузнецовську Рівненської обл., що є зоною посиленого радіоекологічного контролю, і має чорнобильське посвідчення категорії 4.
Чи має він право користуватися пільгою (100%) під час оплати листка тимчасової непрацездатності?
Згідно зі ст.37 Закону України від 18.01.2001р. №2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» особам, віднесеним до категорії 4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу.
Відповідно до ст.14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” до категорії 4 осіб, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, належать особи, які постійно живуть або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони на 1 січня 1993р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в цій зоні не менш як чотири роки.
Отже, сама наявність в особи посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, як і державної реєстрації в зоні посиленого радіоекологічного контролю не дає такій особі права на названу пільгу. Таким чином, під час вирішення питання щодо надання допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати, незалежно від страхового стажу, постраждалому від Чорнобильської катастрови категорії 4 має значення постійне місце перебування такої особи за наявності в неї відповідного посвідчення.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 14 ( 690 )* 14 квітня 2010 p
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Працівник хворів з 23 листопада 2009 до 2 березня 2010 р. (йому двічі робили операцію). Тривалість робочого часу була семигодинною до 1 грудня 2009 р. З 1 грудня за виробничої потреби всіх працюючих перевели на скорочений режим роботи.
Як правильно в такому разі зробити розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності цьому працівникові?
Згідно зі ст.7 Закону України «Про колективні договори і угоди» в колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, зокрема режиму роботи і тривалості робочого часу.
Отже, режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно в правилах внутрішнього трудового розпорядку або в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, установлених чинним законодавством, генеральною та галузевою угодами (лист Мінпраці України від 22.06.2007р. №199/13/116-07 «Про режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку»).
Допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.
Обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації провадиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266 (далі — Порядок).
Відповідно до п.13 Порядку у випадках, не пов’язаних із застосуванням підсумованого обліку робочого часу або обліку робочого часу в годинах та встановленням неповного робочого дня в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньоденна заробітна плата (дохід) за відпрацьований час.
Сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця згідно з п.20 Порядку розраховується множенням суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства, установи, організації (структурного підрозділу підприємства, установи, організації або за індивідуальним графіком роботи), — для допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.
Якщо страховий випадок стався після 15 грудня 2009 р. (дата настання тимчасової непрацездатності, декретної відпустки), то розрахунки страхових виплат проводяться за Порядком, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2009 р. №1332.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 20 (696)* 26 травня 2010 p
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Працюю у відділі освіти техпрацівником. Часто хворію і перебуваю на стаціонарному лікуванні.
Чи має право голова комісії із соціального страхування або працівники Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності перевіряти дотримання хворим режиму, визначеного лікарем у період тимчасової непрацездатності, в тому числі і за стаціонарного лікування?
Згідно з ч.3 ст.50 Закону України від 18.01.2001 р. №2240-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі — Закон №2240) рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг ухвалюється комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).
Відповідно до п.2.1 і п.3.1.4 Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 р. №25, комісія із соціального страхування підприємства за потреби має право звертатися до робочих органів відділень Фонду щодо перевірки правильності видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам підприємства; перевіряти дотримання застрахованими особами режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності, і веде облік осіб, які часто та довго хворіють.
Згідно зі ст.28 Закону №2240 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як страховик має право перевіряти обґрунтованість видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам та виконання застрахованою особою вимог ст.29 Закону №2240 щодо дотримування режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності.
Крім того, п.8.1 Інструкції про порядок видачі документів, шо засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. №455, передбачено, що контроль за виконанням цієї Інструкції закладами охорони здоров’я усіх відомств здійснюють у межах своєї компетенції Міністерство охорони здоров’я України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, профспілки та їхні об’єднання.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 27 (703)* 21 липня 2010 p
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
На нашому підприємстві автоматизовано розрахунок листка непрацездатності в розділі “Заповнюється бухгалтерією (розрахунковою частиною) підприємства, установи, організації”, а саме: “Довідка про заробітну плату” і “Належить до виплати”. Цей розрахунок додається до листка непрацездатності. Чи потрібно в такому разі від руки заповнювати дані в листку непрацездатності в частині “Належить до виплати”?
Згідно з п.22 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266, якщо підприємством, установою організацією розрахунок середньої заробітної плати для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності чи допомоги по вагітності та пологах провадиться автоматизовано, розділ листка непрацездатності “Довідка про заробітну плату” може не заповнюватись, а до листка непрацездатності додається розрахунок середньої заробітної плати, засвідчений підписом керівника і головного бухгалтера та печаткою.
Згідно з Технічним описом листка непрацездатності, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України, Мінпраці України, Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 03.11.2004р. №532/274/136-ос/1406, до п’ятої частини листка непрацездатності, де розміщується вертикальний напис “Заповнюється бухгалтерією ( розрахунковою частиною) підприємства, установи, організації” належить — “Довідка про заробітну плату” і “Належить до виплати”.
Отже, для спрощення роботи бухгалтерії підприємства щодо оформлення листків непрацездатності для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності й допомоги по вагітності та пологах дозволяється не заповнювати розділ листка непрацездатності “Довідка про заробітну плату” і “Належить до виплати”, якщо розрахунок середньої заробітної плати провадиться автоматизовано. При цьому до листка непрацездатності обов’язково додається розрахунок, оформлений аналогічно до листка непрацездатності, засвідчений підписом керівника, головного бухгалтера та печаткою.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 32 (708)* 26 серпня 2010 p
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Працівник, пенсіонер за віком, упродовж п’яти місяців перебуває на лікуванні, з 28 липня 2010 р. його визнано інвалідом ІІ групи. У довідці МСЕК зазначено “працездатний з особливими умовами праці”. Останній листок непрацездатності закрито 29 липня 2010р. з приписом “продовжує хворіти”. Як довго він може перебувати на листку непрацездатності?
Порядок, умови видачі та продовження листків непрацездатності визначено Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001р. №455 (далі – Інструкція).
Відповідно до пп.4.1 і 4.3 Інструкції направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування за наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи впродовж чотирьох місяців з дня настання тимчасової непрацездатності чи впродовж п’яти місяців у зв’язку з одним і тим самим захворюванням за останні 12 місяців, а в разі захворювання на туберкульоз – упродовж 10 місяців з дня настання непрацездатності. У разі визнання хворого інвалідом листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого до МСЕК і дата встановлення інвалідності обов’язково зазначається в листку непрацездатності.
Згідно зі ст.2 Закону України від 11.01.2001 р. №2213 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності.
Отже, в цьому випадку виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду здійснюється до 27 липня 2010р. включно.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 36 (712)* 29 верес ня 2010 p
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Згідно з наказом по підприємству встановлено простій підприємства з 14 лютого до 13 березня 2011 р. з оплатою відповідно до ст.113 КЗпП— 2/3 тарифної ставки (посадового окладу). Як оплатити листки непрацездатності, якщо тимчасова непрацездатність сталася до початку простою, в його період та продовжується після його закінчення?
Згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» право надавати роз’яснення щодо застосування Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі — Порядок) надано Міністерству соціальної політики України.
За роз’ясненнями Міністерства соціальної політики України (листи від 16.04.2010р. №108/18/99-10, від 08.07.2010р. №201/18/99-10) незалежно від того, настала тимчасова непрацездатність працівника до початку простою чи в період простою та продовжується після його закінчення, оплата днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, провадиться на загальних підставах і надається в порядку та розмірах, установлених Законом України від 18.01.2001 р. №2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Розрахунок середньої заробітної плати провадиться відповідно до п.14 або п.16 Порядку діленням нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) згідно з графіком роботи підприємства (працівника) в розрахунковому періоді.
Згідно з п.20 Порядку сума допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується множенням суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати залежно від страхового стажу, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства, установи, організації, структурного підрозділу підприємства, установи, організації або за індивідуальним графіком роботи працівника.
Отже, за листками непрацездатності, які припадають на період простою, працівникам має бути оплачено робочі дні (години) за графіком роботи цих працівників, пропущені через хворобу.
Відповідно до п.3 та 4 Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат, є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому стався страховий випадок (у тому числі тимчасова непрацездатність), упродовж якого особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески. Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), вилучаються з розрахункового періоду.
Отже, умовою для оплати листків непрацездатності є наявність у розрахунковому періоді застрахованої особи заробітної плати, за винятком, коли в розрахунковому періоді застрахована особа не мала заробітку з поважних причин.
Ураховуючи зазначене, час простою не з вини працівника не вилучається з розрахункового періоду і відповідно оплата цього часу враховується під час обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності.
На підприємство з безперервним циклом роботи, на якому встановлено позмінний графік роботи з підсумованим обліком робочого часу, працівник подав листок непрацездатності (з 11 до 23 лютого 2011 р., стати до роботи 24 лютого). Якщо за графіком він мав працювати з 19 години 23 лютого до 7 години 24 лютого 2011 р., як мали оплатити йому листок непрацездатності?
Згідно з ч.1 ст.51 Закону України від 18.01.2001 р. №2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі — Закон) підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності.
Згідно з ч.2 ст.35 Закону допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності в порядку та розмірах, установлених законодавством .
Згідно з п.20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. №1266 (із змінами та доповненнями), сума допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається множенням середньоденної (середньогодинної) заробітної плати на кількість робочих днів (годин, які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства, установи, організації (структурного підрозділу підприємства, установи, організації) або за індивідуальним графіком роботи, за період тимчасової непрацездатності.
У наведеному випадку працівникові підприємства мали компенсувати втрачений заробіток за пропущені через хворобу робочі години впродовж зміни, але лише ту їхню частину, що припадає на період непрацездатності. Якщо листок непрацездатності закрито 23 лютого 2011 р. (24 лютого — стати до роботи), а за графіком змінності працівник мав працювати з 19 години 23 лютого до 7 години 24 лютого, за листком непрацездатності 23 лютого 2011 р. йому мають оплатити лише 5 годин зміни, пропущені через хворобу в цей день (з 19:00 до 24:00).
Отже, підстав для виплати працівникові допомоги по тимчасовій непрацездатності за години зміни, що припадають на 24 лютого 2011 р., немає.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 22 (7 46 )* 8 черв ня 201 1 p .
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Пенсіонер з 49-річним стажем роботи, ветеран праці, інвалід III групи по зору, маю статус дитини війни. Чи повинна адміністрація комунального підприємства «Управління майновим комплексом» райради провести виплату коштів за листком непрацездатності, якщо працюю в ньому за строковим трудовим договором і за період хвороби мого чергування згідно з графіком не передбачалося?
Укладення строкового трудового договору передбачено п.2 і 3 ч.1 ст.23 КЗпП, за якими трудовий договір може укладатися на визначений строк, установлений за погодженням сторін; на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладають, якщо трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання чи інтересів працівника, а також в інших випадках, передбачених законодавчими актами (ч.2 ст.23 КЗпП).
Відповідно до Закону України від 18.01.2001 р. №2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі — Закон №2240) право на матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах (в установах, організаціях) незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (в тому числі час випробування та день звільнення), якщо іншого не передбачено законодавством.
Частиною 1 ст.35 Закону №2240 передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності згідно з ч.1 ст.51 Закону №2240 є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Відповідно до ч.2 ст.35 Закону №2240 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період утрати працездатності в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Пунктом 20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266, передбачено, що сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується множенням суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства (установи, організації), структурного підрозділу підприємства (установи, організації) або за індивідуальним графіком роботи.
Отже, оплаті підлягають дні (години) тимчасової непрацездатності за графіком роботи підприємства (установи, організації), структурного підрозділу підприємства (установи, організації) або за індивідуальним графіком роботи, пропущені застрахованою особою через хворобу.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 3 1 (7 55 )* 17 серп ня 201 1 p
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Чи оплачується листок непрацездатності і за рахунок якого фонду, якщо працівник у вихідний день потрапив в аварійну ситуацію в нетверезому стані (листок з приміткою: був у стані алкогольного сп’яніння)?
Згідно зі ст.36 Закону України від 18.01.2001р. №2240-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі — Закон) допомога по тимчасовій непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням, не надається.
Причинно-наслідковий зв’язок між сп’янінням та травмуванням установлює комісія із соціального страхування підприємства, де працює потерпілий.
Саме комісія із соціального страхування, яка виконує свої функції відповідно до Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 р. №25, після розслідування обставин та з’ясування причин нещасного випадку невиробничого характеру має аргументовано вирішити: надавати або відмовити в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 р. №270 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру» в процесі розслідування нещасних випадків невиробничого характеру беруться до уваги листок непрацездатності, пояснення потерпілого, свідчення очевидців, матеріали ДАІ, слідчих органів. Якщо травма невиробничого характеру сталася з вини інших юридичних або фізичних осіб, комісія із соціального страхування ініціює перед робочим органом відділення Фонду питання про відшкодування Фонду витрат на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з травмою невиробничого характеру за рахунок винних осіб.
За статтею 35 Закону допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період утрати працездатності в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації за місцем роботи в Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. №439.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 37 (761)*5 жовтня 2011 p
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Працівник 21 вересня 2011р. подав заяву про звільнення у зв’язку з виходом на пенсію з 27 жовтня, через що було видано наказ про його звільнення з цієї дати, але з 14 жовтня працівник захворів і хворіє донині. Як йому має виплачуватися допомога по тимчасовій непрацездатності?
Якщо застрахована особа під час тимчасової непрацездатності була звільнена у зв’язку з виходом на пенсію, допомога по тимчасовій непрацездатності за страховим випадком, що стався до звільнення, надається за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності.
Згідно з ч.1 ст.35 Закону України від 18.01.2001р. №2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.
За абзацом першим ч.2 ст.35 цього Закону допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності в порядку та розмірах, установлених законодавством.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 48 (772)*28 грудня 2011 p
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Чи передбачено обов’язкове розслідування нещасних випадків невиробничого травматизму для працюючих осіб підприємства?
Чи правомірні вимоги виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про обов’язкове розслідування нещасних випадків невиробничого травматизму і складання актів розслідування за формою НТ, що сталися з працівниками підприємства, та відмову у фінансуванні матеріального забезпечення застрахованих осіб підприємства, з якими сталися нещасні випадки невиробничого травматизму, в разі відсутності актів за формою НТ?
Нещасні випадки невиробничого характеру розслідуються згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001р. №270 (далі – постанова №270).
Пунктом 3 постанови №270 чітко визначено нещасні випадки невиробничого характеру, які підлягають розслідуванню.
Згідно з п.7 постанови №270 розслідування нещасних випадків проводиться з метою визначення їхніх обставин та причин. На підставі результатів розслідування розробляються заходи щодо запобігання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань соціального захисту потерпілих.
У процесі розслідування беруться до уваги листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу, а також пояснення потерпілого та свідчення очевидців, а за потреби – керівника органу (організації), на території чи об’єкті якого стався нещасний випадок.
Відповідно до пп.11 та 12 постанови №270 нещасні випадки (за винятком групових), які сталися з працюючими особами, розслідуються комісією, утвореною організацією, де працює потерпілий. Рішення щодо розслідування нещасного випадку ухвалюється керівником організації на підставі звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, листка непрацездатності або довідки лікувально-профілактичного закладу.
За результатами розслідування нещасного випадку або технічного розслідування причин виникнення аварії, пов’язаної з використанням газу в побуті, складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм), який затверджується керівником органу (організації), що проводив розслідування.
Обов’язкова наявність акта розслідування нещасного випадку невиробничого характеру для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, чинним законодавством не передбачена.
Відповідно до ч.1 ст.51 Закону України від 18.01.2001р. №2240-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі — Закон №2240) підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації, яка керується Положенням про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008р. №25, ухвалює рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з невиробничою травмою на підставі правильно виданого листка непрацездатності та акта за формою НТ, якщо було проведено розслідування нещасного випадку відповідно до постанови №270.
Згідно з п.5 ч.2 ст.27 Закону №2240 страхувальник зобов’язаний допускати посадових осіб органів Фонду до перевірок правильності використання страхових коштів, надавати їм потрібні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок.
Ураховуючи зазначене, в разі виникнення питань щодо призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з невиробничою травмою за вимогою працівників Фонду, які провадять перевірку, комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства, установи, організації надається протокол її засідання щодо ухвалення рішення або акт за формою НТ у разі, якщо його було складено.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 2 (774)*11 січня 2012 p
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Як фізична особа – підприємець, платник фіксованого податку зареєстрована на добровільних засадах у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 22 жовтня 2002р., з 1 січня 2011р. – в управлінні Пенсійного фонду як добровільно застрахована особа до ФСС з ТВП.
З 21 травня до 21 червня 2011р. була на листку непрацездатності.
Яку довідку маю подати, щоб підтвердити мій оподатковуваний дохід за листопад – грудень 2010р.?
Чи можуть виплатити мені допомогу за відсутності цієї довідки?
Яка сума допомоги має бути нарахована, якщо мій страховий стаж – більш як 20 років?
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України від 18.01.2001р. №2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі — Закон №2240) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (провадять підприємницьку, адвокатську, нотаріальну, творчу та іншу діяльність, пов’язану з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до чинного законодавства.
За статтею 53 Закону №2240 порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України. Таким нормативним документом є Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266 (далі – Порядок).
Пунктами 3 і 4 Порядку передбачено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середній дохід для розрахунку страхових виплат, є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа) за місцем провадження підприємницької діяльності, що передують місяцю, в якому стався страховий випадок, упродовж якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.
Середньоденний дохід згідно з п.14 Порядку обчислюється діленням нарахованого за розрахунковий період оподатковуваного доходу, з якого сплачувалися страхові внески, на кількість календарних днів за розрахунковий період без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком).
Якщо страховий випадок стався у травні 2011р., розрахунковим періодом, за який обчислюється середній дохід для розрахунку страхових виплат, є листопад – грудень 2010р. та січень – квітень 2011р.
Якщо дохід, з якого було сплачено страхові внески в листопаді – грудні 2010р., податковим органом не підтверджений, обчислення середнього доходу для розрахунку допомоги потрібно здійснити виходячи із суми доходу за січень – квітень 2011р., з якого сплачено єдиний внесок, згідно з даними територіального органу Пенсійного фонду про сплату єдиного внеску за названий період, підтвердженими копіями платіжних документів.
Якщо Ваш страховий стаж становить більш як 20 років, допомога по тимчасовій непрацездатності надається в розмірі 100% середнього доходу (ст.37 Закону №2240).
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 6 (778)*8 лютого 2012 p
Начальник відділу з питань застрахованих осіб та дитячої праці Державної інспекції України з питань праці Оксана Парубок.
Працівник хворів з 7 листопада до 5 грудня 2011р. За цей період йому було видано три листки непрацездатності: два перших – за одним захворюванням (другий є продовженням попереднього), третій (виданий з 29 листопада) – за іншим. Під час тимчасової непрацездатності, 24 листопада, працівника було звільнено з ініціативи роботодавця за п.1 ст.40 КЗпП. Третій листок непрацездатності був виданий працівникові після його звільнення. Як оплатити листки непрацездатності в такому разі?
Згідно з ч.2 ст.35 Закону України від 18.01.2001р. №2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (із змінами та доповненнями, далі — Закон) допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період утрати працездатності в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, провадиться за рахунок коштів роботодавця в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Водночас відповідно до ч.1 ст.4 Закону право на матеріальне забезпечення виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.
Тому, враховуючи вимоги ч.1 ст.4 Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності має надаватися за листками непрацездатності, виданими лише за тим страховим випадком, що стався в період роботи працівника.
Питання про оплату окремо взятого листка непрацездатності має вирішуватись з урахуванням змісту записів у попередньому листку непрацездатності.
Так, відповідно до п.3.13 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004р. № 532/274/136-ос/1406, під час заповнення частини лицьового боку листка непрацездатності, що видається непрацездатному, у графі «Стати до роботи» зазначають словами число і місяць, коли стати до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності». У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється «Продовжує хворіти» та зазначається номер нового листка непрацездатності.
Таким чином, якщо працівникові видано кілька листків непрацездатності та між попереднім і наступним листками непрацездатності не було робочих днів, а в заключному висновку попереднього листка непрацездатності зазначено, що працівник має стати до роботи, наступний випадок захворювання вважатиметься іншим страховим випадком. Якщо в заключному висновку попереднього листка непрацездатності, виданому працівникові, зазначено, що він продовжує хворіти, наступний листок непрацездатності вважається продовженням попереднього і має місце один страховий випадок.
У Вашому випадку на підставі норм ч.1 ст.4 та ч.2 ст.35 Закону оплаті в повному обсязі, тобто за весь період тимчасової непрацездатності, незалежно від звільнення працівника в цей період, підлягатимуть два перших листки непрацездатності, оскільки лише вони видані за страховим випадком, що стався в період роботи працівника.
Водночас, розглядаючи питання щодо можливості оплати третього листка непрацездатності, варто зазначити, що відповідно до ст.40 КЗпП звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім випадків звільнення за п.5 цієї статті та повної ліквідації підприємства, установи, організації) не допускаються.
Відповідно до ч.11 ст.35 Закону в разі настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи в період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
За статтею 232 КЗпП трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату часу вимушеного прогулу розглядаються безпосередньо судами.
Працівник утратив оригінал листка непрацездатності. Чи має він право на допомогу по тимчасовій непрацездатності за період, на який був виданий цей листок непрацездатності, та в який спосіб?
Згідно з ч.1 ст.51 Закону України від 18.01.2001р. №2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (із змінами та доповненнями, далі — Закон) підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Відповідно до п.1.14 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001р. №455, у разі втрати листка непрацездатності за рішенням ЛКК лікувально-профілактичного закладу, в якому його видано, видається новий листок непрацездатності з позначкою «дублікат» на підставі довідки з місця роботи про те, що за період тимчасової непрацездатності виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності не провадилась.
Призначають допомогу по тимчасовій непрацездатності на підставі дубліката листка непрацездатності на загальних засадах. Рішення про призначення матеріального забезпечення ухвалюється комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається)на підприємстві, в установі, організації (ч.3 ст.50 Закону).
Під час перебування у відпустці без збереження зарплати працівник захворів, тимчасова непрацездатність тривала і після закінчення цієї відпустки. Як оплатити в такому разі листок непрацездатності?
Згідно з ч.1 ст.36 Закону України від 18.01.2001р. №2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (із змінами та доповненнями, далі — Закон) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням допомога по тимчасовій непрацездатності не надається.
Водночас згідно з ч.1 ст.35 Закону допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати в разі настання страхового випадку.
Відповідно до п.20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266 (із змінами та доповненнями), сума допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується множенням суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати залежно від страхового стажу, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства, установи, організації або за індивідуальним графіком роботи застрахованої особи.
Таким чином, якщо тимчасова непрацездатність, що настала під час відпустки без збереження заробітної плати, триває після закінчення періоду зазначеної відпустки, листок непрацездатності підлягає оплаті з того дня, коли працівник після закінчення відпустки мав стати до роботи, оскільки саме з цього дня у зв’язку з настанням страхового випадку він утрачає заробітну плату.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 9 (781)*1 березня 2012 p
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
З 1 вересня 2009 р. до 31 березня 2010 р. працювала бухгалтером за цивільно-правовою угодою. З 18 лютого до 6 липня 2010 р. хворіла й отримала ІІ групу інвалідності. У нарахуваннях за листком непрацездатності мені було відмовлено. Чи оплачується листок непрацездатності в такому разі?
Ви були тимчасово непрацездатною з 18 лютого до 6 липня 2010 р.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України від 18.01.2001р. №2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі — Закон №2240) загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, а також члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону №2240 особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які провадять підприємницьку, адвокатську, нотаріальну, творчу та іншу діяльність, пов’язану з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до чинного законодавства.
Крім того, відповідно до абзацу першого п.3 ст.1 Закону України від 11.01.2001р. №2213-ІІІ «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування», який утратив чинність з 1 січня 2011р. згідно із Законом України від 08.07.2010р. №2464- V І «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», передбачалося, що для осіб, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами та беруть участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, розмір внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, становить 1,9% суми оподатковуваного доходу (прибутку).
Ураховуючи викладене, Ви, працюючи за цивільно-правовою угодою в названий період, загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не підлягали. Отже, Ви не мали права на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Якщо б Ви брали участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, тобто були зареєстровані в робочому органі Фонду як добровільно застрахована особа та сплачували страхові внески в розмірі 1,9% суми оподатковуваного доходу (прибутку), тоді б мали право звернутися за призначенням матеріального забезпечення за місцем Вашої реєстрації в робочому органі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 11 (783)*21 березня 2012 p
Головний спеціаліст Департаменту соціального страхування Мінсоцполітики України Алла Кебкал.
Працівник працював повний робочий тиждень (40 год.), крім того, через збільшення виробничих потреб підприємства всі суботи були робочими. Для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності було взято зарплату працівника за останні шість місяців до його захворювання. За цей період зарплата була нарахована згідно з чинним законодавством, було сплачено єдиний соціальний внесок. Чи повинна враховуватися для обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності (11 липня – 8 листопада 2011р.) зарплата за робочі суботи згідно з графіком роботи дільниці?
Оскільки оплата роботи в надурочний час і у святкові та неробочі дні в розмірах та за розцінками, встановленими чинним законодавством, належить до фонду додаткової заробітної плати, і на ці виплати нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, то заробітна плата, нарахована за роботу в суботи згідно з графіком роботи дільниці, має враховуватися під час обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Відповідно до ч.1 ст.53 Закону України від 18.01.2001р. №2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» під час обчислення середньої заробітної плати (доходу) для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (з 1 січня 2011р. – єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).
Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.
За пунктом 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266 (далі – Порядок), середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої в межах максимальної величини заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, ухваленими відповідно до Закону України «Про оплату праці», підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб та з яких сплачено страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування (з 1 січня 2011р. – єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).
Згідно з п.14 Порядку середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється діленням нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу, грошового забезпечення), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.
Види виплат, що належать до фонду оплати праці, визначаються Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004р. №5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.01.2004р. за №114/8713.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 15 (787)*18 квітня 2012 p
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Чи має право голова фермерського господарства на допомогу по тимчасовій непрацездатності, якщо він щомісяця нараховував зарплату, яка втричі перевищувала мінімальну, і в січні 2011 р. зареєструвався як платник єдиного соціального внеску за ступенем ризику 22, що становить 37,19%?
Статтею 114 Господарського кодексу України (далі — ГКУ) визначено, що відносини, пов’язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються цим Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами.
За статтею 3 КЗпП особливості праці членів фермерських господарств визначаються законодавством та їхніми статутами.
У статтях 1, 3 і 7 Закону України від 19.06.2003 р. № 973 «Про фермерське господарство» (далі — Закон № 973) зазначається, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою одержання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства.
Частиною 1 ст.3 Закону № 973 передбачено, що членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою).
Тобто у фермерському господарстві можуть працювати як його члени, так і наймані за трудовим договором (контрактом) працівники.
Відповідно до ч.2 ст.27 Закону № 973 трудові відносини членів фермерського господарства регулюються статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), — законодавством України про працю.
За частиною 1 ст.34 Закону № 973 члени фермерського господарства й особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і пенсійному забезпеченню в порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст.6 Закону України від 18.01.2001 р. № 2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі — Закон №2240) чітко визначено коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, а саме:
це особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;
члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.
До цього переліку члени фермерських господарств не належать . При цьому ГКУ не відносить фермерські господарства до підприємств колективної форми власності, в тому числі й до виробничих кооперативів (глава 10 ГКУ).
Отже, названі особи згідно з п.2 ст.5 Закону № 2240 беруть участь у страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на добровільних засадах і на підставі ч.3 ст.6 цього Закону мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду відповідно до чинного законодавства.
Таке роз’яснення викладене в листі Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю від 14.12.2007 р. №013-1866-03 на запит Виконавчої дирекції Фонду. Аналогічне роз’яснення надане Виконавчій дирекції Фонду листом Міністерства юстиції України від 05.12.2007 р. № 21-46-846.
Відповідно до ст. 10 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» члени фермерського господарства укладають з органами Пенсійного Фонду України договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — договір про добровільну участь) відповідно до типового договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, наведеного в додатку 3 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. №21-5 (далі — Інструкція). Форма типового договору про добровільну участь є загальною для всіх осіб, які бажають брати добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Згідно з пп.5.6.2 п.5.6 Інструкції члени фермерського господарства, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, тобто в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, сплачують єдиний внесок у розмірі 1,9% суми, що визначається таким платником самостійно, але не більше від максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. Такі особи сплачують єдиний внесок щомісяця в розмірі, встановленому в договорі про добровільну участь, за кожний місяць до 20 числа місяця, наступного за тим, за який він сплачується (п.5.7 Інструкції).
Відповідно до ч.11 ст.8 Закону № 2464 у разі добровільної участі в загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, єдиний внесок установлюється в розмірі 36,6% визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.
А базою нарахування для такої категорії осіб (добровільно застраховані особи) відповідно до п.7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266, є сума оподатковуваного доходу (прибутку), з якого сплачувалися страхові внески,а не сума нарахованої заробітної плати, як у Вашому випадку.
Сплата єдиного внеску із сум нарахованої заробітної плати добровільно застрахованим особам чинним законодавством не передбачена.
Отже, враховуючи зазначене, голова фермерського господарства як найманий працівник не має права на призначення та виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду. Для одержання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду йому потрібно укласти договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та сплатити єдиний внесок з оподатковуваного доходу відповідно до чинного законодавства, а саме: за кожний місяць до 20 числа місяця, наступного за тим, за який він сплачується.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 17 (789)*8 травня 2012 p
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Як правильно нарахувати допомогу по тимчасовій непрацездатності працівникові, якого було прийнято на роботу охоронником на час виконання оплачуваних громадських робіт (сільське господарство) без зарахування до штату підприємства?
Він працював у такі періоди: з 15 до 27 липня, з 1 до 31 серпня і з 1 до 30 вересня 2011 року. Одержав листок непрацездатності 25 вересня 2011 р. і хворів до 1 січня 2012р. (захворювання загальне).
Згідно із Законом України від 18.01.2001р. №2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі — Закон) право на матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані особи, тобто особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачене законодавством.
Відповідно до п.10 Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2008р. №839, направлення державною службою зайнятості громадян на оплачувані громадські роботи провадиться на підставі укладених договорів. З особами, зайнятими на оплачуваних громадських роботах, роботодавці відповідно до законодавства про працю укладають у письмовій формі строкові трудові договори.
Згідно зі ст.35 Закону допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за період непрацездатності.
Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Статтею 50 Закону передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам призначається та надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом – копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи (ст.51 Закону).
Обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах провадиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266 (далі – Порядок).
Відповідно до п.3 – 6 Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, впродовж якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески. Таким періодом є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому стався страховий випадок.
Якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як шість календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких сплачено страхові внески.
Якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш ніж календарний місяць, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.
Пунктом 14 Порядку передбачено, що середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюється діленням нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 18 (790)*16 травня 2012 p
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Працівникові видано листок непрацездатності з 13 до 20 лютого 2012 р. На комбінаті запроваджено підсумований облік робочого часу (13,19,20 лютого – вихідні дні, 14 – 18 лютого – третя зміна).
Скільки годин оплачувати за рахунок підприємства, а скільки – за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності?
У наведеному прикладі оплаті за рахунок коштів роботодавця підлягають години згідно з графіком роботи працівника, в межах перших п’яти днів непрацездатності, тобто 14,15 і 16 лютого та одна година (з 23.00 до 24.00) 17 лютого 2012р. Години згідно з графіком роботи працівника, які припадають на подальший період непрацездатності, оплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України від 18.01.2001р. №2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі — Закон) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності згідно із ч.1 ст.51 Закону є виданий в установленому порядку листок непрацездатності.
Частиною 2 ст.35 Закону передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Згідно з п.2 Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. №439, оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, застрахованій особі провадиться за основним місцем роботи у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.
Пунктом 20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266, визначено, що сума страхових виплат застрахованій особі та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується множенням суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства, установи, організації (структурного підрозділу підприємства, установи, організації або за індивідуальним графіком роботи).
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 23 (795)*20 червня 2012 p
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Працівник перебував під вартою з 2 жовтня 2011 до 10 квітня 2012 p ., а з 9 квітня до 19 травня 2012 р. хворів. 21 травня працівник став до роботи, відпрацював 21 і 22 травня і знову захворів. Як оплачувати такі листки непрацездатності?
Згідно зі ст.50 Закону України від 18.01.2001 р. № 2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога по тимчасовій непрацездатності призначається й надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Обчислюють середню заробітну плату для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок).
Відповідно до п.3 і 4 Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, впродовж якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески. Таким періодом є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому стався страховий випадок.
Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), вилучаються з розрахункового періоду.
Пунктом 7 Порядку передбачено, що середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (в тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, ухваленими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб, не враховуючи передбачених законодавством пільг щодо сплати цього податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Згідно з п.14 Порядку середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюється діленням нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.
У наведеному в листі випадку розрахунковим періодом за страховим випадком, що стався 9 квітня 2012 p ., буде жовтень 2011 — березень 2012 p ., за страховим випадком, який стався 21 травня 2012 p ., — листопад 2011 — квітень 2012 р. Місяці (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин і які вилучаються під час обчислення середньої заробітної плати, в названих розрахункових періодах відсутні.
Отже, враховуючи викладене, якщо в застрахованої особи в розрахунковому періоді є нарахована заробітна плата, з якої сплачувалися страхові внески (єдиний внесок) та фактично відпрацьовані дні, то в такому разі середньоденну заробітну плату для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюють на загальних підставах відповідно до п.14 Порядку.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 40 (812)*31 жовтня 2012 p
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Працівникові з 13 травня до 13 червня 2013 р. надано відпустку за період з 1 листопада 2012 до 1 листопада 2013 р. Нарахування за час відпустки одержані. У період відпустки працівник захворів, з 27 травня 2013 р. було відкрито листок непрацездатності, а 8 червня 2013 р. його закрито у зв’язку зі смертю працівника. Чи надається допомога по тимчасовій непрацездатності, якщо оплату часу відпустки проведено і 13 днів не відпрацьовані?
Пунктом 1 ч.1 ст.11 Закону України «Про відпустки» передбачено, що щорічна відпустка має бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.
Згідно зі ст.35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування в щорічній (основній чи додатковій) відпустці надається допомога в порядку та розмірах, установлених цим Законом, у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.
Відповідно до абзацу першого ч.5 ст.52 цього Закону призначене, але не одержане у зв’язку із смертю застрахованої особи матеріальне забезпечення виплачується членам сім’ї, які проживали разом з нею, або спадкоємцям .
Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності за період хвороби працівника, який помер, має бути нарахована на загальних підставах і виплачена членам сім’ї, які проживали разом з ним, або спадкоємцям.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 29 (849)* 7 серпня 2013 p
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
На підприємстві є окремі дільниці з цілодобовим режимом роботи, працівники яких працюють позмінно, тривалість зміни — 12 год. Виходячи з виробничих потреб та за погодженням з профспілковим комітетом запроваджено річний підсумований облік робочого часу. У якому порядку надають допомогу по тимчасовій непрацездатності, яка виникла в період відпустки: за графіком роботи працівника чи за 8-годинним робочим днем п’ятиденного робочого тижня?
Пунктом 1 ч.1 ст.11 Закону України «Про відпустки» передбачено, що щорічна відпустка має бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.
Згідно зі ст.35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування в щорічній (основній чи додатковій) відпустці надається допомога в порядку та розмірах, установлених цим Законом, у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.
Допомога по тимчасовій непрацездатності має виплачуватися застрахованій особі за робочі дні (години) згідно з графіком роботи підприємства, його структурного підрозділу або індивідуальним графіком роботи застрахованої особи (якщо такий їй установлено), пропущені через непрацездатність.
У разі підсумованого обліку робочого часу для розрахунку оплати листка непрацездатності застосовується середньогодинна заробітна плата відповідно до п. 15 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок).
За пунктом 16 Порядку середньогодинна заробітна плата обчислюється діленням нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість фактично відпрацьованих застрахованою особою в зазначений період годин. Розрахунковий період, за який обчислюється середньогодинна заробітна плата, визначається відповідно до п. 3 —6 Порядку.
У названому в листі випадку, якщо тимчасова непрацездатність працівника, який працює за змінним графіком, настала під час його перебування в щорічній (основній чи додатковій) відпустці, допомога по тимчасовій непрацездатності має надаватися за робочі години згідно з графіком роботи застрахованої особи, пропущені у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 33 (8 53 )* 4 вересня 2013 p
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Чи має право священнослужитель Православної церкви одержувати від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності путівки на оздоровлення дітей, новорічні подарунки, допомогу по тимчасовій непрацездатності, якщо він щомісяця сплачує 100 грн. єдиного внеску до Пенсійного фонду?
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України від 18.01.2001р. № 2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі — Закон №2240) право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачене міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 2 Закону № 2240 передбачено, що застрахована особа — це найманий працівник (фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи), на користь якого здійснюється загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Страхові внески — кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які спрямовуються на страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до Закону України від 08.07.2010р. №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464).
Отже, враховуючи зазначене та норми Закону України від 23.04.91р. № 987 «Про свободу совісті та релігійні організації», якщо із священнослужителем релігійною організацією був укладений трудовий договір, відповідно до якого нараховувалася заробітна плата, з якої утримувалися страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, то в такому разі священнослужитель має право як застрахована особа на виплату матеріального забезпечення (допомога по тимчасовій непрацездатності, на поховання) та на отримання путівок на оздоровлення дітей і новорічних подарунків для них за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Особи, які проводять релігійну діяльність та одержують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що вони не є найманими працівниками чи підприємцями, можуть сплачувати єдиний внесок на добровільних засадах відповідно до п.5 ч.1 ст.4 та ст.10 Закону № 2464.
Для цього потрібно з органом доходів та зборів за місцем проживання укласти договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та сплачувати єдиний внесок. У такому разі така особа набуде статусу добровільно застрахованої особи та матиме право на матеріальне забезпечення й соціальні послуги за рахунок коштів Фонду.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 39 (859)*23 жовтня 2013 p
Міністерство соціальної політики України.
У перший день хвороби працівник за рішенням суду на період досудового розслідування був відсторонений від роботи на обійманій посаді без збереження зарплати. Як у такому разі оплатити перші п’ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства?
За частиною 1 ст.35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), в разі настання в неї одного із страхових випадків, зокрема тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.
Така сама норма передбачена п.2 Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 439.
Оскільки на час настання страхового випадку (тимчасової непрацездатності) працівник був відсторонений від роботи на обійманій посаді без збереження заробітної плати (втратив заробіток), допомога по тимчасовій непрацездатності не надається.
Відповідно до Закону України від 01.12.94р. №266/94 «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» в разі постановлення виправдувального вироку суду, встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду факту незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, закриття кримінального провадження, закриття справи про адміністративне правопорушення виникає право на відшкодування шкоди в розмірах і порядку, передбачених цим Законом. Зокрема, громадянинові повертаються (відшкодовуються) заробіток та інші грошові доходи, які він утратив унаслідок незаконних дій.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 41 (861)* 6 листопада 2013 p
Головний спеціаліст відділу нагляду за додержанням законодавства про працю Державної інспекції України з питань праці Олеся Пеньківська.
Чи має бути продовжено або перенесено на інший період чорнобильську відпустку в разі тимчасової непрацездатності працівника?
Поділ відпустки на частини передбачений Законом України «Про відпустки » (далі – Закон) лише для щорічних відпусток (ст. 6,7,8 Закону) та відпусток працівникам, які мають дітей (ст. 19 Закону).
Додаткова відпустка, передбачена ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є пільгою і не належать до щорічних відпусток. Тому ця відпустка не підлягає перенесенню на інший період або продовженню в разі тимчасової непрацездатності працівника.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 5 (873)* 5 лютого 2014 p .
Головний спеціаліст Департаменту соціального страхування та партнерства Мінсоцполітики України Алла ПЕТРЕНКО
Працівникові за сімейних обставин було надано відпустку без збереження зарплати з 20 до 30 листопада 2013р., але 18 листопада він захворів і був непрацездатним до 10 грудня 2013 р. Чи має він право на допомогу по тимчасовій непрацездатності за весь період непрацездатності, яка настала раніше від того дня, коли мала розпочатися названа відпустка?
За статтею 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі — Закон) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у вигляді матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).
Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період утрати працездатності в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачують за рахунок коштів роботодавця в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підстави для відмови в оплаті листка непрацездатності за перші п’ять днів непрацездатності за рахунок коштів підприємства і в наступні дні непрацездатності за рахунок коштів Фонду визначені ч.1 ст.36 Закону. Згідно із цими нормами листок непрацездатності, виданий в установленому порядку, не оплачується за період перебування застрахованої особи, зокрема, у відпустці без збереження заробітної плати.
Отже, якщо тимчасова непрацездатність настала до початку відпустки застрахованої особи без збереження заробітної плати та триває після закінчення терміну цієї відпустки, допомога по тимчасовій непрацездатності має надаватися за робочі дні (години) згідно з графіком роботи підприємства, його структурного підрозділу або індивідуальним графіком працівника (якщо такий установлено), які припадають на період непрацездатності працівника до та після закінчення відпустки, тобто за робочі дні (години), які мали б бути відпрацьовані.
Оскільки ст.26 Закону України «Про відпустки» передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати за сімейних обставин та з інших причин може надаватися працівникові на термін, обумовлений угодою між ним та власником або уповноваженим ним органом, у разі настання тимчасової непрацездатності до початку відпустки без збереження заробітної плати за згодою між працівником та роботодавцем може бути вирішено питання щодо перенесення терміну такої відпустки .
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 7 (875)* 19 лютого 2014 p .
Головний спеціаліст Департаменту заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України Людмила БОНДАР.
Працівника у грудні 2012 р. було звільнено з роботи за п. 3 ст.40 КЗпП з виплатою зарплати на дату звільнення та компенсації за невикористану відпустку. На виконання рішення обласного апеляційного суду у травні 2013 р. його поновили на роботі, але він став до роботи у червні, пред’явивши три листки непрацездатності, та написав заяву про щорічну відпустку повної тривалості. Який порядок нарахування за час відпустки і по листках непрацездатності в такому разі?
Згідно зі ст.235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави працівник має бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення цього працівника до виконання попередніх обов’язків на підставі відповідного акта органу, що ухвалив незаконне рішення про звільнення працівника (ч.1 ст.77 Закону України «Про виконавче провадження»).
Питання, пов’язане з фактом поновлення на роботі, вирішується відповідно до рішення суду: видається наказ про поновлення працівника на роботі та вносяться зміни до трудової книжки працівника відповідно до п.2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58, зокрема, визнається недійсним запис, зроблений за наказом, визнаним судом незаконним (наприклад, пишеться: «Запис за таким – то номером є недійсним, поновлений на попередній роботі»).
Отже, поновлення на попередній роботі відбувається не з дати винесення судом рішення про таке поновлення, а з дати звільнення працівника, яка відповідно до цього рішення визнається недійсною.
Згідно зі ст.9 Закону України «Про відпустки» до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується також час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).
Ураховуючи те, що час оплаченого вимушеного прогулу зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, робочий рік (період), за який працівникові має надаватися щорічна основна відпустка, має відлічуватися з дня поновлення його на роботі (дати незаконного звільнення).
Нарахування виплат за час відпустки провадиться згідно з нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100).
Пунктом 2 Порядку № 100 визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації.
Виплати, які враховуються для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, встановлені п. 3 Порядку № 100. До таких виплат належать: тарифна ставка (оклад), доплати і надбавки, премії постійного характеру, індексація тощо, виплати за час, протягом якого працівникові зберігається середній заробіток (у тому числі за час вимушеного прогулу) та допомога по тимчасовій непрацездатності.
Відповідно до п.7 Порядку № 100 нарахування виплат за час щорічної відпустки проводиться діленням сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 календарних місяців роботи на відповідну кількість календарних днів року за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством. Одержаний результат множать на число календарних днів відпустки.
Щодо допомоги по тимчасовій непрацездатності, то відповідно до ст.4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом мають застраховані громадяни України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачене законодавством.
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), в разі настання в неї страхових випадків.
Обчислення середньоденної заробітної плати для розрахунку страхових виплат проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266).
Відповідно до п.4 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для застрахованих осіб, у тому числі осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому стався страховий випадок.
Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку (за медичним висновком), вилучаються з розрахункового періоду.
Розрахунок середньоденної заробітної плати для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності проводиться діленням нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді (п.14 Порядку).
Також слід ураховувати, що відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату за відпрацьований час або згідно з рішенням суду — середню заробітну плату за вимушений прогул, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається діленням нарахованої за вимушений прогул суми на кількість місяців, за які вона нарахована.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 9 (877)* 5 березня 2014 p .
Консультант з бухобліку та оподаткування Сергій Пантелійчук .
Загальнообов’язкове державне соціальне страхування громадян України провадиться за такими принципами:
законодавчого визначення умов і порядку проведення загальнообов’язкового державного соціального страхування;
обов’язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадян — суб’єктів підприємницької діяльності;
надання права одержання виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням особам, зайнятим підприємницькою, творчою діяльністю тощо;
обов’язковості фінансування страховими фондами витрат, пов’язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, в обсягах, передбачених законами про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; солідарності та субсидування;
державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;
забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, установлений законом, через надання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, які є основним джерелом існування;
цільового використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
паритетності представників усіх суб’єктів загальнообов’язкового державного соціального страхування в управлінні загальнообов’язковим державним Соціальним страхуванням.
З 1 січня 2015 р. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» викладений у новій редакції. Ці зміни викладені в Законі України від 23.09.99 р. № 1105-ХІУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (в редакції від 28.12.2014 р. № 77, далі — Закон № 1105).
Відповідно до ст. 20 Закону № 1105 за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг : допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною); допомога по вагітності та пологах; допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);
оплата лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.
Допомога по тимчасовій непрацездатності на д а ється застрахованій особі у вигляді матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), в разі настання в особи одного з таких страхових вип ад ків :
тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;
догляду за хворою дитиною; догляду за хворим членом сім’ї;
догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною- інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;
протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;
перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.
Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування (далі — Фонд) застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності .
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, провадиться за рахунок коштів роботодавця в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. № 440 «Про затвердження Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця» (далі — постанова №440).
Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується Фондом застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС , починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах , допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш як за 75 календарних днів упродовж календарного року.
У разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається в порядку та розмірах, установлених Законом № 1105. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, упродовж якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів .
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною.
Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, у разі догляду за хворою дитиною віком до 14 років допомога по тимчасовій непрацездатності призначається і виплачується в порядку та розмірах, передбачених абзацом четвертим ч. 2 ст. 22 та ст. 25 Закону № 1105.
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім’ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як на три к а л е н дар них д ні , у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, — не більш як на сім к але н да рних днів .
Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично доглядає за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, надається застрахованій особі, яка доглядає за дитиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та розмірах, установлених Законом № 1105.
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім’ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично доглядає за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала в цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.
Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини.
У разі тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу цій особі надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Ця допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітком за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суми повного заробітку до часу переведення.
Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі протезування за медичними показаннями в стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування на цьому підприємстві з урахуванням часу на проїзд до протезно-ортопедичного підприємства і назад.
Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі санаторно-курортного лікування надається застрахованій особі, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад.
Застрахованій особі, яка направляється на лікування в реабілітац ійн е відділення санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм безпосередньо із стаціонару лікувального закладу, допомога по тимчасовій непрацездатності надається за весь час перебування в санаторно-курортному закладі (з урахуванням часу на проїзд до цього закладу).
Допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі, яка виховує дитину-інваліда віком до 18 років , надається за весь період санаторно-курортного лікування дитини-інваліда (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу й у зворотному напрямку) за наявності медичного висновку про потребу стороннього догляду за такою дитиною.
У разі настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи в період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
Допомога по тимчасовій непрацездатності не на д а є ть ся відповідно до ст. 23 Закону № 1105 у таких випадках :
у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання під час учинення нею злочину;
навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
за час перебування під арештом і проведення судово-медичної експертизи;
примусового лікування, призначеного за постановою суду;
у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.
Застраховані особи, які в період одержання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, установлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), утрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам з 1 січня 2015 р. залежно від страхового стажу та середньої зарплати в таких розмірах;
50% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;
60% — страховий стаж від трьох до п’яти років;
70% — страховий стаж від п’яти до восьми років;
100% — страховий стаж понад вісім років;
100% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, віднесеним до категорій 1—4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»; донорам, які мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів». Ця норма застосовується як до п’яти перших календарних днів за рахунок підприємства, так і починаючи з шостого календарного дня за рахунок Фонду соціального страхування.
Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць не має перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду.
Слід зауважити, що з 1 січня 2015 р. відповідно до п.4 ст. 19 Закону №1105 застраховані особи, які впродовж 12 місяців перед настанням страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, мають страховий стаж — менш як шість місяців, мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць, не вищому за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
Пропонуємо використовувати такий алгоритм розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності для застрахованих осіб, які впродовж 12 місяців перед настанням страхового випадку мали страховий стаж — менш як шість місяців (з 4 липня 2015 р.):
обчислити середню заробітну плату із фактично нарахованої заробітної плати застрахованої особи за розрахунковий період відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N9 1266 «Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» (далі — постанова N9 1266);
визначити розмір денної заробітної плати за календарний день з урахуванням страхового стажу застрахованої особи, помноживши середньоденну зарплату на відсоток виплати;
розрахувати середню заробітну плату із розрахунку мінімальної зарплати, поділивши мінімальну заробітну плату на кількість календарних днів у місяці настання страхового випадку;
порівняти розмір денної заробітної плати виходячи із страхового стажу і розмір денної заробітної плати виходячи із мінімальної;
якщо розмір денної заробітної плати виходячи із страхового стажу більш ніж денна заробітна плата виходячи із мінімальної, то розрахунок допомоги робимо із мінімальної заробітної плати (приклад 2).
З 4 липня 2015 р. унесено такі зміни до постанови N8 1266 щодо розрахунку середньої зарплати:
розрахунковим періодом для визначення середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, включаючи перші п’ять днів за рахунок коштів роботодавця, є 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку (до 4 липня — шість місяців перед настанням страхового випадку);
розрахунок середньої зарплати провадиться в календарних днях. Визначена заробітна плата за 12 місяців ділиться на календарні дні без календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плаплати). Постановою № 1266 визначено чіткий перелік поважних причин і не передбачено віднімати святкові дні (до 4 липня — середня заробітна плата розраховувалася за робочі дні);
виплачується допомога залежно від стажу та середньої заробітної плати за календарні дні (до 4 липня 2015 р. — за робочі дні). Усі дні тимчасової непрацездатності: як перші п’ять календарних днів за рахунок роботодавця, так і починаючи з шостого календарного дня — за рахунок фонду соціального страхування розраховуються однаково;
якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок стався в перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку;
якщо впродовж 12 місяців перед настанням страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, застрахована особа має страховий стаж — менш як шість місяців, середня заробітна плата визначається виходячи із нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць, не вищому за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку (з 1 січня до 30 листопада 2015 р. мінімальна заробітна плата — 1218 грн, з 1 грудня 2015 р. — 1378 грн).
Новий розрахунок застосовується до страхових випадків, які сталися з 4 липня 2015 р. Якщо працівник хворів з 3 липня до 31 липня 2015 р., допомога розраховується виходячи із старих норм. Розрахунок заробітної плати провадиться за робочий день і виплачується допомога за робочі дні. Якщо страховий випадок стався 4 липня 2015 р., то допомога розраховується по-новому.
ПРАЦЯ і ЗАРПЛАТА * № 31 (947)* 19 серпня 2015 p .
www.fse.gov.ua