Професійні навички юристів, як основні вимоги до їх діяльності

Професія юриста багатогранна. Важливою складовою професійного рівня юриста є його практичні навички і вміння. До них можна віднести:

— інтерв’ювання і консультування клієнта;

— аналіз судової справи й обрання позиції по справі;

— виступи в судових засіданнях;

— розв’язання конфліктів альтернативними способами;

На сьогодні підготовленому юристу необхідно мати базові знання в більшості галузей права. Спеціалізація не має шкодити універсальним, базовим знанням і навичкам юриста.

Хто ж формує професійне обличчя юриста і хто наділений правом визначати, якими знаннями він має володіти? Частково ці вимоги містяться в законодавчих актах.

Вимоги до юриста висувають клієнти, які нерідко керуються звичайними ринковими критеріями: ціна і якість юридичних послуг.

Що ж має вміти сучасний юрист? Він повинен щонайменше:

— знати основні законодавчі акти, вміти їх тлумачити та застосовувати на практиці;

— юридично правильно кваліфікувати факти та події;

— складати документи правового характеру, давати правові висновки та консультації;

— приймати правові рішення і здійснювати юридичні дії у точній відповідності із законодавством;

— встановлювати факти правопорушень, визначати заходи відповідальності за них, здійснювати заходи щодо відновлення порушених прав;

— систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію, вивчати законодавство і практику його застосування.[1]

Юридичній діяльності властива своєрідна авторська культура. Дане поняття потрібно розуміти не в прямому сенсі. Акторська культура юриста – це уміння в процесі розв’язання юридичної справи так зіграти роль, щоб це дало можливість залучити до співпраці осіб, причетних до неї, з метою встановлення фактичних обставин справи та прийняття справедливого юридичного рішення.[2]

До перерахованого, звичайно, можна додати ще чимало вмінь і навичок. Проте це ті базові категорії, які виявляються у щоденній діяльності практично кожного юриста незалежно від його професійних і галузевих особливостей.

Більшість із наведених вмінь і навичок юриста здобуваються на практиці. Насамперед, це стосується вміння складати документи правового характеру, аналізу факту чи події, виявлення правопорушення тощо. На жаль, сучасна українська юридична освіта переважно орієнтована на здобуття студентами лише правових знань, тобто сукупності теоретичних уявлень про державу, право, законодавство, правовідносини, а також практичних знань про зміст законів та інших нормативно-правових актів, етапів судового процесу тощо.

Водночас, неналежна увага приділяється іншій, не менш важливій складовій підготовки студента, – вмінню швидко і правильно орієнтуватися в реальних правових ситуаціях, складати документи правового характеру (заяви, клопотання до суду, інших державних і недержавних організацій), давати практичні рекомендації потенційним клієнтам.

До суттєвого недоліку в процесі підготовки юридичних кадрів можна віднести відсутність формування в студентів навичок опитування і консультування клієнтів. Часто під час семінарських занять студенти не відповідають, а читають необхідний матеріал із конспектів або підручників. У результаті за п’ять років підготовки вони так і не вміють професійно спілкуватися із клієнтами. Випускник просто не знає:

— що саме слід питати в клієнта і відповідати йому (невідомі цілі, потреби клієнта);

— про необхідність провести попереднє ознайомлення із законодавством, у галузі якого буде основана маса запитань клієнта;

— з яких етапів складається опитування і консультування клієнта;

— з чого починати опитування і чим закінчувати.

Жодна робота не замінить студенту навчання. Проте студента ще на перших курсах слід готувати до практичної діяльності. Навчальний план має будуватися таким чином, аби студент, опановуючи знання, вже на студентській лаві починав вчитись їх застосовувати. На моє глибоке переконання, такий випускник матиме не лише набагато більше шансів знайти хорошу роботу, але і зможе якнайкраще її робити.

Вітчизняним юридичним ВНЗ, на мій погляд, доцільно переосмислити співвідношення практичної і теоретичної складових у “професіограмі” студента-випускника, адже сучасні умови життя не просто вимагають, а диктують випускнику: “не лише знай, але і вмій”.

Перш за все, обираючи професію, дізнайтесь якомога більше про неї, і, бажано, не від університетів, а від людей, які безпосередньо її практикують. Наразі Інтернет і преса надає нам масу можливостей. Слід уникнути ілюзії, що юрист це людина, яка ходить у діловому костюмі, має поважний вигляд і заробляє великі гроші. За цим образом стоїть кропітка робота, багато «овертаймів», тривала й безперервна самоосвіта та самовдосконалення.

Не дозволяйте ілюзії обдурити вас. Для ефективного вивчення юриспруденції та подальшої практичної роботи в цій сфері, необхідно чітко усвідомити, що це саме те, що вас цікавить. Лише «знайшовши себе» в певній галузі права, маючи прагнення займатись юриспруденцією, можливо дійсно досягти належних результатів у її вивченні.[3]

3. Сливка С. С. — Юридична деонтологія. Підручник. Вид. 2-е, пере-роб. і доп- К.: Атіка, 2003.- 320 с.

3222.ua

Вимоги, що ставляться до юриста – професіонала – працівника ДПА.

Вимоги до юристів податкової служби:

Вища освіта за фахом;

Усі працівники при прийомі на державну службу заповнюють декларацію про доходи – свої і членів сім’ї, які проживають разом з ними. Їм заборонено займатись підприємницькою діяльністю і комерційною роботою, сумісництвом. Вони підпадають під дію Закону “Про корупцію”.

Прийом на роботу працівника, який вперше влаштовується до державної податкової служби.

Перший прийом на роботу до державної податкової служби відбувається з обов’язковим вказуванням терміну призначення – до 6 місяців або до 1 року.

Цей термін прийнято називати іспитовим.

При встановленні іспитового терміну працівник виконує покладені на нього обов’язки й отримує відповідну плату. Ранг державного службовця та спеціальні звання до закінчення іспитового терміну не присвоюються.

Після закінчення іспитового терміну начальник підрозділу, відповідно до посади, яку він займає, пише доповідну записку, в якій характеризує діяльність працівника за час іспитового терміну, і приймає рішення щодо його подальшої роботи. Після цього працівнику присвоюється спеціальні звання чи надається ранг державного службовця.

Іспитовий термін може закінчитись раніше встановленого строку. Для цього необхідно:

За доповідною запискою закінчити іспитовий термін за 2–3 місяці;

Видати наказ про зупинення іспитового терміну і присвоєння працівнику спеціального звання або рангу державного службовця.

Прийняття на роботу за конкурсом

Для працівників податкової служби III-VII категорій встановлено конкурсний прийом на роботу. Конкурсний відбір регулюється Постановою КМУ № 782 від 4.10.95.

Основна мета конкурсу – підібрати такого працівника, який міг би досягти бажаного організаційного результату.

Підготовка і проведення конкурсу здійснюється конкурсною комісією, яка складається із 5–7 осіб (керівник або заступник, кадрова служба, юрист, керівні працівники підрозділів).

lubbook.org

Особистісні та кваліфікаційні вимоги до професії юриста

Над питанням про те, якими якостями повинен володіти юрист, майбутні випускники юридичних вузів замислюються кілька разів в житті. Вперше, очевидно, питання про риси характеру, необхідних юристу, виникає у абітурієнтів при виборі вузу (чи підходжу я під професію юриста або чи підходить вона мені?).

Це ж питання, але вже осмислено, доводиться вирішувати і на 4-5 курсі, коли настає час задуматися про майбутню роботу і, нарешті, конкретизується роздум про якостях, властивих юристу тієї чи іншої професійної спеціалізації, при написанні резюме. Які ж риси повинні бути притаманні юристу?

Юрист повинен володіти необхідним комплексом особистісних якостей і обсягом професійних знань, умінь і навичок. Юрист повинен мати особистісні якості , які відповідають тій важливій соціальній ролі, для виконання якої він призначений. До таких особистісних якостей відносяться: висока громадянськість, інтелектуальність, моральність, розвинене почуття обов’язку і відповідальність за виконання своїх обов’язків, принциповість і незалежність в прийнятих рішеннях, відданість своїй справі, почуття непримиренності з правопорушеннями, справедливість, висока гуманістична моральність, професійна етика, особиста бездоганність , товариськість (комунікабельність).

Про професійну непридатність свідчать прямо протилежні особистісні якості , що перешкоджають професійній діяльності: аморальність і безпринципність, нечесність і незацікавленість в роботі юриста і, як наслідок, безвідповідальне ставлення до дорученої справи, недисциплінованість, вузькість кругозору, невпевненість і нерішучість, недостатній рівень розвитку комунікативних здібностей або їх відсутність, погана дикція і поганий мову, неврівноваженість, запальність, імпульсивність, нетактовність, нездатність зіставляти факти і проводити їх аналіз, невміння протистояти зовнішнім загрозам. Доступ до юридичної професії закриває непогашена судимість.

До загальним професійним вимогам, що пред’являються до юриста, відносяться: володіння глибокими і міцними теоретичними знаннями, знаннями чинного законодавства, сучасним правовим і економічним мисленням, здатністю розбиратися в політичних течіях і державній політиці; вміння застосовувати знання в своїй практичній професійній діяльності, володіння практичними навичками за фахом. Юрист також повинен володіти високою загальною і професійною культурою, знати і вміло застосовувати методи управління, впливу на людей, вміти вести правову пропаганду і виховну роботу серед населення, володіти методами наукової організації праці, постійно підвищувати свою кваліфікацію, вміти працювати в умовах розвитку ринкових відносин.

Юрист повинен знати основи філософії, економічних і політичних вчень, психології, наукової організації управління і праці в обсязі, необхідному для кваліфікованого виконання юридичної роботи, застосування правових норм, зміцнення законності і правопорядку, реалізації правоохоронних функцій. Необхідною передумовою успішного вивчення конкретних галузевих наук є знання базових юридичних наук: теорії держави і права, історії держави і права.

Професія юриста вимагає знання змісту галузевих юридичних наук, до яких відносяться: конституційне право, адміністративне право, цивільне право, сімейне право, міжнародне право та інші галузі права. Від юриста потрібне знання галузей права і законодавства, Конституції РФ, статутів суб’єктів РФ, директивних документів вищих органів державної представницької і виконавчої влади з питань зміцнення законності, правопорядку, вдосконалення управління чинного законодавства і практики його застосування.

Обов’язковою вимогою до професії юриста є знання політичної системи, що діє в нашому суспільстві, взаємних прав та обов’язків держави і особистості, правового статусу громадянина, національно-державного устрою

Росії, виборчої системи, порядку формування державних органів, їх правового статусу та діяльності, а також правового статусу громадських об’єднань та інших формувань громадян. Спеціальність юриста вимагає знання способів з’ясування і тлумачення норм права, їх реалізації, процедури прийняття та виконання юридичних рішень, актів вчинення дій, що мають правове значення.

Однак одних знань для професії юриста недостатньо. Крім знань, юрист повинен володіти практичними вміннями та навичками.

Юрист повинен володіти навичками публічних виступів, проведення зустрічей, бесід та інших форм спілкування з населенням.

Залежно від спеціалізації юриста, він зобов’язаний досконало знати галузеве законодавство та практику його реалізації.

У своїй роботі юристи покликані керуватися загальними цінностями Кодексу професійної етики адвоката в Росії (див. Додаток 7), міжнародних стандартів Спільного кодексу правил для адвокатів країн Європейського союзу і положеннями Кодексу поведінки для юристів у Європейському співтоваристві, з застереженнями і доповненнями, які відображають певні ( вітчизняні) традиції, принципи і гарантії:

посидючість — як умова ретельного вивчення і роботи з документами, нормативними правовими актами. Кожна дрібниця, не врахована в розробці, може обернутися фатальною помилкою. Найчастіше доводиться все перевіряти ще раз по кілька разів. Посидючість потрібна і для того, щоб аналізувати судову практику.

аналітичний склад розуму — як умова досягнення ефективних результатів при формуванні висновків і зіставленні правових норм. Для цього юристу (особливо адвокату) потрібна ще й логіка ;

незалежність — від міркувань власної вигоди, корисливих мотивів або впливу ззовні при наданні юридичних послуг;

чесність, порядність і сумлінність — як

основа довірчих відносин з клієнтом;

конфіденційність — збереження в таємниці відомостей, отриманих від клієнта, та інформації про нього без обмежень у часі. Інтереси клієнта превалюють перед нашими власними та інтересами наших колег, протиріччя інтересів неприпустимо;

кваліфікованість — професійна зрілість і постійне прагнення до найширшого і глибокому юридичній знання і досвіду;

особиста відповідальність — старанне ставлення до роботи і її результатами, відшкодування шкоди за свою професійну помилку або некомпетентність;

прозорість винагороди — його розмір і порядок оплати повинні бути зрозумілі і заздалегідь відомі клієнту в повному обсязі;

професійну гідність — наше право призупинити роботу при несплаті клієнтом винагороди або відмовитися від надання послуг при негідною або негарантованої оплаті;

соціальні солідарність і участь — надання безкоштовної юридичної допомоги соціально незахищеним категоріям громадян.

Юридична діяльність, як і будь-яка інша професійна діяльність, має особливості, які відрізняють її від усіх інших видів людської діяльності. З основних особливостей юридичної діяльності, як правило, виділяють наступні п’ять, які визначають професійну придатність:

1) правову регламентацію професійної діяльності, за рамки якої юрист не повинен виходити;

2) екстремальний характер юридичної діяльності;

3) владний і обов’язковий характер професійних повноважень посадових осіб правоохоронних органів;

4) творчий, нестандартний характер діяльності юриста;

5) процесуальну самостійність та персональну відповідальність юриста недержавних і державно-правових структур.

stud.com.ua

Особливості професії юриста

Об’єктивною основою специфіки моралі й етики юриста є особливості його професійної діяльності. Юристи належать до представників влади, посадових осіб, які здійснюють відповідні повноваження. Вони мають особливі повноваження щодо захисту інтересів держави, суспільства і громадян від різних посягань. Усе це вимагає від них великої відповідальності. Закон нерідко прямо визначає державний характер рішень, які приймають юристи. Наприклад, вироки з кримінальних справ і рішення з цивільних виносять від імені держави; прокурор здійснює нагляд за виконанням законів і підтримує державне обвинувачення. Одягнувши форму працівника органів внутрішніх справ, людина стає своєрідним символом Закону і Держави,

Діяльність судді, прокурора, слідчого стосується безпосередніх прав громадян і часто визначає долю людей, їх життя, здоров’я, благополуччя. Саме тому вона повинна строго відповідати законам держави і високим моральним нормам.

Специфікою діяльності юристів вважають і те, що всі їхні дії детально врегульовано законом. І якщо закони не суперечать вселюдським нормам моралі, то діяльність юриста переважно залежить від його професійних знань, умінь і навичок та особистого бажання діяти відповідно до законів. У тоталітарних державах робота юристів складніша, оскільки вимоги права і моралі часто не збігаються, панує свавілля, ігноруються закони. В таких реаліях необхідною, хоч і недостатньою, умовою збереження людяності є відмова від професії юриста. Відмова юриста від чинного законодавства, оскільки воно суперечить вселюдським нормам моралі, вимагає зусиль, на які не кожен здатний.

У демократичній державі відхід від закону, порушення, перекручення, хибне його тлумачення і застосування розцінюють як аморальний вчинок, що суперечить нормам етики юриста. Нерідко аморальними вважають не лише свідомі порушення закону, а й неправильні, протизаконні дії й рішення, спричинені небажанням глибоко оволодіти необхідними знаннями і постійно їх удосконалювати, неохайністю, неорганізованістю, відсутністю внутрішньої дисципліни й належної поваги до права.

Якщо вимоги моралі і права збігаються, то юрист повинен визнати виняткову важливість принципу діяльності органів юстиції, який зобов’язує підпорядковуватися тільки закону. Цей принцип дієвий лише за умови незалежності юриста. Суддя, прокурор, слідчий не мають права керуватися у своїй професійній діяльності вказівками, порадами, проханнями осіб і установ навіть найвищого статусу. Юрист особисто відповідальний за законність чи незаконність своїх дій і рішень як перед державою, суспільством, людьми, так і перед своєю моральною свідомістю, совістю.

Специфічними ознаками професійної діяльності юриста є гласність, контроль громадськості, громадської думки. Тому розгляд справ у судах, як правило, відбувається відкрито, а вироки завжди оголошуються публічно.

Суддя, прокурор, слідчий реалізують свої повноваження у сфері соціальних і особистих відносин. Беручи участь у розв’язанні найрізноманітніших конфліктів, юристи несуть особливу правову й моральну відповідальність за свої дії, рішення і навіть за поведінку та вчинки поза сферою професійної діяльності.

Особливості професії юриста зумовлюють специфіку моралі людини, яка присвятила своє життя захисту права. Це актуалізує і роль науки про цю мораль — юридичної етики. З огляду на особливості різних юридичних спеціальностей, правомірними є твердження про необхідність виокремлювати етику судді, прокурорську етику, етику слідчого, адвоката, арбітра, юрисконсульта, нотаріуса тощо.

Представники юридичної професії у своїй службовій діяльності і повсякденному житті повинні керуватися вселюдськими нормами моралі. Іноді загальні моральні норми не спрацьовують, а вчинок юриста не може вважатися високоморальним, оскільки він ігнорує специфічні моральні норми представників цієї професії. Наприклад, адвокат, отримавши від підсудного інформацію-зізнання в злочині, не може виступати на суді свідком проти обвинувачуваного як з точки зору права, так і згідно з принципами моралі.

Отже, специфічні норми моралі юриста не повинні суперечити принципам і нормам вселюдської моралі. Вони лише доповнюють і конкретизують їх з огляду на умови діяльності юриста.

Юридичну етику трактують і як звід моральних вимог до працівників юридичної професії, сукупність правил їх поведінки, моральний кодекс юристів різних спеціальностей!! Однак мораль юриста також є сукупністю таких вимог. Цю суперечність долають у процесі розмірковувань, які ґрунтуються на тому, що серцевиною моралі є система вимог, а етика досліджує, з’ясовує їх об’єктивну основу, виправдовуючи одні, піддаючи сумніву чи запереченню інші. Раціональні норми закріплюють у відповідних професійних кодексах. Метою етики є вдосконалення моралі. Громадська думка, яка захищає мораль, здебільшого консервативна, байдужа до новацій. Тому рекомендації етики вона приймає повільно. Це стосується й моралі юриста та юридичної етики.

Завдання юридичної етики полягає в гуманізації моралі юристів. Вона орієнтує їх на дотримання моральних вимог, забезпечення справедливості, захисту прав, свобод, честі й гідності громадян, а також особистої честі й гідності. Юридична етика позитивно впливає і на законодавство держави та правозастосування.

Серед принципів юридичної етики, що загалом збігаються з принципами загальної теорії моралі, особливого значення надають принципу справедливості. До речі, слово «юстиція» латинською мовою означає справедливість. Цей принцип є визначальним у Всезагальній декларації прав людини, законодавстві сучасних демократичних держав, Конституції України. Справедливість за змістом часто вважають тотожною правосуддю, оскільки справедливе рішення повинне відповідати не лише букві, а й духу закону.

Моральні якості юриста

Законодавство передбачає моральні вимоги і до діяльності судів, правоохоронних органів та їх працівників. Адресуються вони конкретним людям. Передумовою правової і високоморальної діяльності судів і правоохоронних органів є справедливі закони. Проте вона немислима за відсутності у служителів закону, права відповідних моральних якостей, серед яких виокремлюють:

— досконале знання чинного законодавства. Без цього юристу не уникнути неправової й аморальної діяльності навіть за наявності в нього багатьох високоморальних якостей і спрямованості на добро. Тому деякі юристи, передусім судді, неодмінно повинні мати вищу юридичну освіту;

— уміння правильно застосовувати знання законів, зважаючи не лише на їх букву, а й на дух, яке неможливе без відповідного фахового й життєвого досвіду. Цим зумовлена регламентація вікового цензу, стажу професійної діяльності кандидата на посаду судді;

— наявність добрих намірів, глибоких переконань у необхідності жити і діяти згідно з чинним законодавством і високими моральними принципами. Без цього не будуть належно реалізовані ні висока професійна освіта, ні найдосконаліші фахові вміння.

Ефективне виконання юристом свого професійного обов’язку передбачає гуманність і вимогливість до себе й інших людей, чесність, сумлінність, неупередженість, вірність чинному законодавству.

Моральні якості працівників різних юридичних спеціальностей мають свої особливості. Наприклад, для працівника міліції, крім перелічених моральних якостей, необхідні ще й мужність, стійкість, самовладання, кмітливість, висока професійна майстерність, володіння правилами етикету.

pidruchniki.com

Тема: вимоги несумісності

Опции темы
Отображение
  • Линейный вид
  • Комбинированный вид
  • Древовидный вид

вимоги несумісності

Господа адвокати, помогите разобраться с вопросом попадает ли под «порушення вимог несумісності» ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», должность юриста в сельской раде?

Згідно зі ст.7 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» 1. Несумісною з діяльністю адвоката є:
1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і проти дії корупції»;
а саме:
в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;

В этом случае надо писать заявление о приостановке деятельности адвоката?

А еще, Alex_S, очень жаль, что Вы не знаете, что нет никакой «адвокатской лицензии».

Топик-стартеру:
1. Выберите из списка по этой ссылке контактную информацию о КДКА Вашего региона.
2. Направьте жалобу на невыполнение адвокатом требований о несовмещении по адресу РКДКА.
3. Имейте в виду, что возможно, адвокат оказывает правовую помощь сельсовету по договору о предоставлении правовой помощи, а не как штатный юрист-служащий органов местного самоуправления.

Прикрыть не всмысле выгородить, а всмысле прекратить деятельность такого адвоката.

www.urist.in.ua

Это интересно:

  • Аварии на морских и речных судах в россии Аварии на морских и речных судах в россии Безопасность человека на воде всегда была актуальной проблемой, но, несмотря на стремление специалистов повысить безопасность судоходства, число морских и речных катастроф не уменьшается. […]
  • Как удалить с реестра оперу Удаляем браузер Опера Ежедневно выходят новые обновления программ. Далеко не все они отличаются стабильной и качественной работой без сбоев и вылетов. В связи с этим пользователи устанавливают одни браузеры и удаляют другие, […]
  • Водительские удостоверения иностранных граждан в рф Водительское удостоверение иностранного гражданина в России: действие, использование, обмен Главный документ любого водителя — это права. В России водительское удостоверение (ВУ) — это документ установленного образца в виде […]
  • Что за доплата к пенсии была в августе Прибавка к пенсии в августе: постоянная или разовая Сегодня, когда курс рубля падает все больше, а цены на продукты в России, к сожалению, не склонны уменьшаться, любая помощь от государства может стать заметным подспорьем для того, […]
  • Молодые несовершеннолетние Психологические проблемы несовершеннолетних родителей На сегодняшний день, психологические проблемы несовершеннолетних родителей, развиваются все сильнее. По статистике молодые несовершеннолетние родители отказываются от ребенка в […]
  • Как зарегистрировать заявление в прокуратуру Как зарегистрировать заявление в прокуратуру ГЕНЕРАЛЬНАЯ ПРОКУРАТУРА РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ПРИКАЗ от 27 декабря 2007 г. N 212 О ПОРЯДКЕ УЧЕТА И РАССМОТРЕНИЯ В ОРГАНАХ ПРОКУРАТУРЫ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ СООБЩЕНИЙ О […]