Коли разом, а коли окремо?

“Додати до вищесказаного — додати до щойно сказаного”. Обидва вислови розрізняються залежно від способу мовлення. На письмі вживається вищесказаний, а в усному мовленні — щойно сказаний. Та це й зрозуміло, адже написане слово міститься вище того, що буде написане далі, або нижче того, яке вже тут з’явилося. А в усній мові виголошені слова ми фіксуємо як такі, що прозвучали одне за одним у певний відтинок часу: ті раніше, інші — слідом, одразу за ними чи згодом.

Лексеми вищесказаний, нижческазаний стали офіційно-діловими термінами, їхні складові частини пишуться разом. А щойно сказаний — вільне словосполучення, частини якого відділені одна від одної.

Можуть окремо писатися й слова вище сказаний і нижче сказаний, коли вони виступають як звичайні сполуки в неофіційному вживанні. Тоді можлива й інверсія, тобто зміна порядку їхніх складників: сказаний вище, сказаний нижче.

Прислівники з префіксами слід відрізняти від однозвучних із ними сполучень прийменників з іменниками, числівниками, займенниками, що зберігають у реченні свої функції як окремі частини мови, отже, і пишуться окремо.

Він повернув убік. Ударив у бік.

Люди зібралися докупи. До купи документів додали нові.

Зателефонувати зранку. Працювали з ранку до вечора.

Спочатку прочитати, потім записати. Читав з початку розділу.

Розбити ворога наголову. Як сніг на голову.

Працювати вдень. В день екзамену.

Вивчати вірш напам’ять. Подаруй фото на пам’ять.

Авто мчало назустріч. На зустріч з міністром.

Всередині щось дуже заболіло. Це правило в середині сторінки.

Подався до себе нагору. Альпіністи виходили на гору.

Виконав завдання наполовину. Розраховувати на половину прибутків.

Не знав зроду. З роду козаків.

Зауважую востаннє. Постукав в останнє вікно.

Усі чули це вперше. Партизани навідалися в перше село.

Втім, я не заперечую. В тім є і твоя вина.

Нащо було пускати чутки? На що ти натякаєш?

Директор теж виступив на зборах. Казав те ж, що і я.

Якось уже воно буде. Як ось і гості на поріг.

Насилу дійшов. Не покладайся на силу.

Буде по-вашому. По вашому голосу я все зрозумів.

Складний префікс недо. виражає невідповідність прийнятій нормі: недоїдати, недорозвинутий, недосолений. Пишеться разом, у тому числі з дієсловами. Не плутати з часткою не, що пишеться окремо з дієсловами, які мають префікс до й означають “доведення дії до кінця”: недокинув м’яча до воріт і не докинув дров у піч.

Перехідні дієслова з префіксом недо. керують родовим і знахідним відмінками: недобрала два бали, недодали здачі. Форма родового відмінка, як правило, вживається тоді, коли кількісне значення не конкретизується.

Недобачати (погано бачити). Не добачати (не помічати) помилок.

Недочувати (погано чути). Не дочути (не дослухати) до кінця.

Недоїдати (голодувати). Не доїдати обід.

Недодивитися за дитиною. Не додивитися фільм.

Треба розрізняти за значенням й інші близькі звучанням дієслова:

Нездужати (хворіти). Не здужати встати.

Неславити (ганьбити). Не славити (не прославляти).

Непокоїтися (турбуватися). Не покоїтися (не спочивати).

mova.kreschatic.kiev.ua

Разом чи окремо правило

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Написання не з різними частинами мови

Слід розрізняти заперечну частку не, яка завжди пишеться окремо, і префікс не-, який завжди пишеться разом.

Заперечна частка не заперечує щось, відкидає, перекреслює (не робота, не прийшов, не забуду, не ти), а префікс не- творить нові слова, часто з протилежним значенням (неробство, незабутній, незабаром).

Напишіть не із словами, що виділені кольором, разом або окремо, знявши риску.
(Як виконувати завдання)

Знайдіть і виправте у навчальних завданнях помилки.
(Як виконувати завдання)

Не пишеться разом із прикметниками, якщо вони без не окремо не вживаються (не виконує роль префікса): неозорий, незмірний, непоборний, невгасимий, невловимий, незрівня́нний, незбагне́нний.

Не пишеться разом з іменниками, прикметниками та прислівниками, якщо в сполученні із цим префіксом вони набувають нового, протилежного значення: неспеціаліст, недруг; непрямий, непоширений, невеликий; неголосно, небагато. Такі іменники, прикметники, прислівники можна замінити іншими, близькими за значенням словами (синонімами) без не: неволя — рабство, недоля — лихо, невеселий — смутний, недовгий — короткий.

Варто розмежовувати, коли дієслова здужати, славити, покоїтися, стямитися пишуться з не разом, а коли окремо. Якщо частка не вживається для заперечення, то пишеться окремо, на це вказують значення дієслів: не здужати (те саме, що й не могти, не подолати), не славити (не прославляти), не покоїтися (не спочивати, не л ежати), не стямитися (не повернутися до тями). Із префіксом не- ці слова мають інше значення: нездужати (хворіти), неславити (ганьбити), непокоїтися (турбуватися), нестямитися (втратити самовладання).

Якщо частка не вживається для заперечення, то пишеться окремо, на це вказують значення дієслів: не здужати (те саме, що й не могти, не подолати), не славити (не прославляти), не покоїтися (не спочивати, не лежати), не стямитися (не повернутися до тями). Із префіксом не- ці слова мають інше значення: нездужати (хворіти), неславити (ганьбити), непокоїтися (турбуватися), нестямитися (втратити самовладання).

Якщо частка не вживається для заперечення наявності предмета, дії, ознаки тощо, то вона пишеться окремо. Найчастіше це заперечення підсилюється протиставленням із сполучником а: не щастя, а горе; не славить, а гудить; не реальний, а уявний; не швидко, а повільно.

Сподобалася тема?
Поділіться нею з друзями.

Інші вправи

Всі вправи
(На головну сторінку)

ПРИЙМЕННИК

Загальна характеристика прийменників

Розрізнення прийменників і префіксів

Загальна характеристика сполучників

Загальна характеристика часток

Написання вигуків та звуконаслідувальних слів

webpen.com.ua

Народна Освіта

Ту мову, як музику, в хвилях лелію,

Вона мені сниться іще крізь роки:
Доноситься з вітром слова Гамалїі

І пісні, що співали колись козаки.

ПАМ’ЯТАЙМО

Написання сполучників разом

Складні сполучники, які не мають одно-
звучних з ними слів, а також ті, що ста-
новлять тісне поєднання повнозначних
слів із частками або прийменниками, пи-
шуться разом

Адже, зате, мовби, також, начебто, бу-
цімто, нібито, проте, ніби, якби, щоб,
начебто, аніж, отже, отож, притому,
причому, тобто, цебто, неначе, якщо

Сполучники зате, проте, якби, якщо
слід відрізняти від однозвучних частин
мови, що пишуться з прийменниками
за, про та частками би, як окремо. Як-
що такі слова відповідають на питання
за що? за яке? про що? про яке? і є чле-
нами речення, то це займенники з при-
йменниками. Якщо ж їх можна заміни-
ти протиставними сполучниками а, але,
однак — це складні сполучники, які
пишуться разом. Сполучники якби, як-
що відрізняються від однозвучного при-
слівника як із часткою би та займен-
ника що в контексті, бо на прислівник
як та займенник що завжди падає
наголос

1. Якби я була зіркою в небі, я б не зна-
ла ні туги, ні жалю (Леся Українка).
Порівняймо

Як би (якою мірою?) я тепер хотіла
у мале човенце сісти і далеко на схід
сонця золотим шляхом поплисти! (Леся
Українка).

2. У довгій мові є недовгий зміст: люблю
співать про те (про що?), про що співаю
(М. Рильський).

Юрба нас невеличка, проте (але) ж бо
гомінка! (М. Рильський).

3. Як що трапиться, не нарікай
на мене! (М. Коцюбинський)

235. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть роль сполучників у реченнях.

1. А за вікном щасливі люди про (те), що є, і те, що буде, поміж
собою гомонять (В. Сосюра). 2. Про (те) час не ждав (Д. Міщенко).
3. Як (би) ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя. 4.1 зно-
ву думать заходивсь про (те) таки, що й переше думав. 5. Як (би) ви
знали, паничі, як люди плачуть, живучи (Г. Шевченко). 6. Про (те)
в світлих, прозорих глибинах народної мови відбивається не тіль-
ки природа рідної країни, але й уся історія духовного життя народу
(К. Ушинський).

Написання сполучників окремо

Окремо пишуться сполучники з част-
ками б, би, ж, же; складні сполучники:
дарма що, для того щоб, через те що,
після того як, незважаючи на те що
і подібні

Не знаю, як би склалася моя доля, ко-
ли б біля неї не стояла, мов благан-
ня, моя зажурена мати (М. Стельмах).
Дарма що відгуку вітер не має, а шум
на хвилиночку погляд чарує (Леся Укра-
їнка)

Коли на що виразно падає наголос, то це
займенник, який з часткою б пишеться
окремо

Людина живе и бо-
реться, щоб бути
щасливою (з часо-
пису)

Будь людиною, що б
з тобою в житті
не трапилося (з ча-
сопису)

236. Спишіть, розкриваючи дужки. Назвіть сполучники, які пишемо разом
і окремо, та словосполучення часток з іншими словами. Поясніть
правопис.

1. Коли (б) ти, нічко, швидше минала. 2. Як (би) оті проміння зо-
лоті у струни якось обернути, я б з них зробила золотую арфу (Леся
Українка). 3. Коли (б) кожним радісним літом виростала травинкою
я, то на лузі палаючим цвітом написала б Вітчизни ім’я
(В. Ткаченко). 4. Мово рідна! Ти (ж) — як море — безко-
нечна, могутня, глибинна (С. Плачинда). 5. Які (б) то зву-
ки розітнулись, коли (б) ви дивних струн торкнулись.

6. Ясень віти простягає, що (б) обняти срібну хвилю (О. Олесь). 7. Тре-
ба нахилитись, що (б) з криниці води напитись <Нар. те.). 8. Здоро-
венний дуб розлігся, розширився своїм кострубатим гіллям, так (що)
аж темно під ним (М. Коцюбинський).

Написання сполучників через дефіс

Через дефіс пишуться такі сполуч-
ники: отож-то, тим-то, тільки-
но, тому-то

Тим-то її земля наша хороша, що
вона покрита то горами високими,
то долинами глибокими, то росли-
ною різною (Панас Мирний).

237. Спишіть сполучники. Стисло сформулюйте правила правопису разом,
окремо й через дефіс на прикладах записаного.

Неначе, немов, з того часу як, немовби, тож, перед тим як, щоб,
якщо, через те що, тому що, проте, зате, однак, мовби, тільки-но,
незважаючи на те що, неначебто, тому-то, нібито, через те що, тільки-
но, отож-то.

238. І. Прочитайте текст. Чи доводилось вам коли-небудь їсти польову ка-
шу? Мабуть, ви не раз виїжджали на природу з батьками, ходили
в похід з класом або просто їздили кудись «на вилазку», що завжди
супроводжувалось приготуванням їжі на свіжому повітрі. Розкажіть
про свої враження у творі, назвою якого буде ваша незабутня страва.

А чи доводилось вам коли-небудь польову кашу їсти? Начебто
щерба одна, засипана злегка пшоном, а також здобрена шматочком
сала з цибулею — от і все. Зате яка смачна та добра! Немовби пахо-
щі страви поєдналися з пахощами польового повітря. Неначе будять

вони смак непевний, голод ненаситний. Шматочок чор-
Щерба ) ного засохлого хліба, що ви ледве вгризаєте його зубами,

мовби здається краще найсолодшого медяника. Тільки-
но ложка перейшла від рота до казанка, як щойно знову до рота ся-
гає. Ось уже ложка почала дна казанка досягати, гарчить по ньому,
наміряючись повніше набратись, тому що там, на самому споді, каша
густіша та ще смачніша. Вона буцімто розливається в роті, так і роз-
ходиться, неначе те масло на гарячій сковорідці.

Так що польова каша завжди добра. Може, через те, що не в печі
упріває, а серед вільного повітря. А може, тому що ви зголодніли доб-
ре? (За Панасом Мирним)

II. Випишіть у табличку всі складні й складені сполучники, які є в тек-
сті. Доберіть до них подібні за значенням і написанням, поясніть пра-
вопис. Наприклад:

narodna-osvita.com.ua

Разом чи окремо правило

Разом пишемо складні сполучники, утворені від поєднань повнозначних чи неповнозначних слів із частками або прийменниками або поєднання повнозначного слова і неповнозначних слів: адже́, ані́ж, втім, зате́, мо́вби, на́чеб, на́чебто, немо́в, немо́вби, немо́вбито, нена́че, нена́чебто, ні́би, ні́бито, ніж, о́тже, ото́ж, приті́м, прито́му, причі́м, причо́му, проте́, се́бто, то́бто, це́бто, щоб, якби́, якщо́ та ин.

Примітка. Сполучники зате́, проте́, щоб, якби ́, якщо́, які пишемо разом, треба відрізняти від однозвучних самостійних слів, що їх пишемо з прийменниками за, про , часткою би та прислівником як окремо. Так, сполучники зате, проте можна замінити одним із протиставних сполучників а, але, однак, тоді як прийменники за, про та вказівний займенник те такій заміні не підлягають. Пор.:

Хоч не застав Івана дома, зате пройшовся і За те оповідання його похвалили.

Почувся знадвору чийсь тихий, проте знайомий голос (Г. Тютюнник) і Згадував про те поле.

Сполучник щоб легко відрізнити від знайменника що з часткою б , оскільки на займенник що виразно падає наголос. Пор.:

Сказав, щоб усі прийшли і Що б ви сказали, кали б я не приїхав?

Сполучники якби́, якщо ́ можна відрізнити від омонімічного сполучення прислівника як із часткою би або займенника що в контексті, бо на прислівник як завжди падає логічний наголос. Пор.:

Якби тут був мій товариш! і Як би краще виконати завдання!

Якщо хочеш, допоможу тобі і Як що трапиться, нарікай на себе.

2. Окремо пишемо:

а) сполучники з частками б, би, ж, же: або́ ж, адже́ ж, але́ ж, а я́к же, бо ж, коли́ б, коли́ б ото, о́тже ж, хоча́ б, хо́ч би;

б) складені сполучники: дарма́ що, для то́го щоб, за́мість то́го щоб, з ти́м щоб, з то́го ча́су як, незважа́ючи (невважа́ючи) на те що, після то́го як, при цьо́му, та й, та́к що, тим ча́сом як, тому́ що, у мі́ру то́го як, че́рез те що й под.

3. Через дефіс пишемо сполучники ото ́ ж-то, ти ́ м-то, ті ́ льки-но, тому ́ -то .

r2u.org.ua

Разом чи окремо правило

Розрізняють словотворчі частки, які, уточнюючи зміст окремих слів, є їх складовими частинами, і формотворчі частки, які вживаються лише в деяких формах слова для вираження граматичних значень (хай, би та ін.).

А. Словотворчі частки пишуться разом, окремо або через дефіс.

1. Разом пишуться:

а) Частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як— у складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу): аби́що, аби́як, аніскі́льки, анітро́хи, анічогі́сінько, анія́к, деда́лі, де́коли, де́котрий, де́щиця, де́що, чимале́нький, чима́ло, щове́чора, щогоди́ни, щоде́нник, щодня́, щодоби́, щоду́ху, щонайкра́щий, щопра́вда, щора́зу, щоси́ли, якби́, якнайшви́дше, якомо́га, якщо́ та ін.

б) Частки би (б), то, що в складі сполучників: щоб, якби́, немо́вбито, ні́бито, або́що, і частка же (ж) у складі стверджувальних часток авже́ж, ато́ж (див. ще § 32).

в) Частка —ся (-сь) у зворотних дієсловах: буду́ється, наї́вся (наї́всь).

г) Частка —сь у складі займенників і прислівників: котри́йсь, котра́сь, котре́сь, яки́йсь, яка́сь , яке́сь; десь, коли́сь, хтось, щось.

д) Частка не, коли вона виступає в складі будь-якої частини мови (крім дієслова) в значенні префікса, тобто коли слово без цієї частки не вживається: неві́льник, него́да, неду́га, не́жить, немовля́, нена́висть, не́ук; невгаси́мий, незліче́нний, невпи́нний, невсипу́щий, нега́йний, нена́висний, ненаста́нний, непохи́тний, нестя́мний; невдо́взі, неви́нно, невпи́нно, незаба́ром, непору́шно, несамови́то, несказа́нно.

З дієсловами не пишеться завжди окремо, крім тих, що без не не вживаються: нево́лити, незчу́тися, нена́видіти, нестя́митися, і тих, яким частка не надає нового значення: незду́жати (хворіти), непоко́їтися (хвилюватися), несла́вити (ганьбити). Але залежно від значення дієслова частка не може писатися й окремо: не зду́жати (не змогти), не сла́вити (не прославляти).

е) Частка не в складі префікса недо-, який означає дію, стан або якість, що виявляються в процесах, ознаках і предметах у неповній мірі: недобача́ти, недовико́нувати, недоде́ржати, недоїда́ти, недока́зувати, недолю́блювати, недооці́нювати, недоплати́ти, недочува́ти; недови́конаний, недоде́ржаний, недозрі́лий, недока́заний, недооці́нений, недопи́саний, недоро́слий, недочу́тий; недо́биток, недо́їдок, недокрі́в’я, недо́лік, недо́літок, недорі́д, недоста́ча, недося́жність, недоте́па, недоторка́нність, недо́ук. Якщо частка не виступає для заперечення дії, вираженої дієсловом із префіксом до, вона пишеться з таким дієсловом окремо: він недочува́в, але: Він не дочув моїх слів.

є) Частка не з іменниками, прикметниками, займенниками та прислівниками, якщо вони в сполученні з не означають одне поняття: невмі́ння, нево́ля, неврожа́й, недо́ля, непра́вда, несподі́ванка; небалаку́чий, невда́лий, невесе́лий, невче́ний, недо́брий, незбагне́нний, немали́й, неписьме́нний, несміли́вий; неаби́хто, неаби́який; невдога́д, невже́, невпа́м’ятку, невтямки́, нега́дано, недале́ко, недарма́, неду́рно, не́хотя, а також незважа́ючи на . невважа́ючи на . немо́в, нена́че.

Примітка. Частка не пишеться окремо від прикметника, що має при собі як пояснювальне слово займенник або прислівник із часткою ні, а також окремо від прикметника, перед яким стоять: дале́ко, зо́всім, аж нія́к: Ні до чого не здатна людина; Нітрохи не цікава лекція; Далеко не досконалий твір; Зовсім не великі обов’язки; Аж ніяк не приємні спогади;

ж) Частка не з дієприкметником, якщо він є означенням до іменника (а не присудком) і не має при собі пояснювальних слів: незакі́нчена пра́ця, нез’ясо́вані пита́ння, нержаві́юча сталь, неспросто́вані фа́кти.

з) Частка ні з займенниками, якщо вона не відокремлена від дальшого займенника прийменником, і з прислівниками: ніхто́ (ніко́го), нічи́й (нічиї́м), ніщо́ (нічо́го), нія́кий (нія́кому); ні́де й ніде́, ніза́що, нізві́дки, нізвідкіля́, ні́коли й ніко́ли, ніна́що, ніскі́льки, нітро́хи, нія́к.

2. Окремо пишуться:

а) Частка що в сполуках дарма́ що, ті́льки що, хіба́ що, що́ ж до.

б) Частка то в експресивних сполученнях що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.

в) Частка не зі словом, з яким вона не становить єдиного поняття, а є лише запереченням: Не доля вирішує — людина творить свою долю; То не глибока річка клекоче, то шумить зелений ліс; Йому бракує не вміння виконати цю роботу, а бажання. Але: Не через небажання, а через невміння він не виконав цієї роботи.

г) Частка не при дієсловах, дієприкметниках, що виступають у функції присудків, при дієслівних формах на —но, —то й дієприслівниках: не мо́же не ба́чити, не підхо́дячи бли́жче, не поспіша́ючи; Ні вітерець не війне, ні хмарка не набіжить; Праця не закінчена; Праці не закінчено; Підлога не вимита; Підлогу не вимито.

д) Частка не з прикметниками у функції присудка, якщо часткою не заперечується ознака, виражена даним словом: Ця річка не широка (заперечення), але: Ця неширока річка впадає в Дніпро (одне поняття).

Примітка. Якщо між не й відповідним прикметником-присудком за змістом речення можливе є (був, була́ тощо), частку не слід писати окремо; якщо зв’язка на цьому місці порушує смисл, частку не треба писати разом: Цей будинок не старий (не є старий); але: Цей будинок (є) нестарий (тобто відносно недавно збудований).

е) Частка не з дієприкметниками, якщо вони мають при собі пояснювальні слова: Перед будинком чорніла площа, не засаджена квітами; Ця робота ще не доведена до кінця; Я відклав ще не дописаний лист.

є) Частка не з числівниками, займенниками та прислівниками займенникового походження, а також при прийменниках і сполучниках: не три, не п’я́тий; не ти, не цей, не і́нші; не іна́кше, не так; не при. не на. ; не то. не то; також не раз.

ж) Частка не з підсилювальними прислівниками та незмінюваними присудковими словами, а також при словах, які пишемо через дефіс: не ду́же, не зо́всім, не цілко́м; не від то́го, не до́сить, не мо́жна, не тре́ба; розмовля́ють не по-на́шому.

з) Частка ні, вживана для заперечення наявності предмета чи ознаки, зокрема в деяких стійких словосполученнях без дієслова (присудка), що мають характер заперечного звороту: ні живи́й ні ме́ртвий, ні кро́ку да́лі, ні на ма́кове зе́рно́, ні па́ва ні ґа́ва, ні ри́ба ні м’я́со, ні се́ ні те́, ні сюди́ ні туди́, ні та́к ні ся́к.

и) Частка ні, вживана як повторюваний єднальний сполучник із заперечним значенням або як підсилювальна частка: Він не придатний ні до роботи, ні до розмови; Дитина ще не вміє ні ходити, ні говорити; Ні один не зробив так, як треба.

і) Частка ні в складі займенників, якщо в непрямих відмінках вона відділяється від займенників прийменником: ні в ко́го, ні до ко́го, ні з ким, ні до чо́го, ні за́ що й ні на що́ (з різними значеннями), ні на яко́му.

3. Через дефіс пишуться:

а) Частки бо, но, от, то, таки, коли вони виділяють значення окремого слова: іди́-бо; дава́й-но; ті́льки-но; так-о́т, як-о́т; отаки́й-то, сті́льки-то, ти́м-то, я́кось-то; важки́й-таки, все́-таки, діста́в-таки, та́к-таки.

Примітка 1. Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: скі́льки ж то (написано), чи́м би то (втішити).

Примітка 2. Частка таки пишеться окремо від тих слів, яких вона стосується, якщо вона стоїть перед ними: Він таки забіг до друга.

б) Компоненти будь-, —будь, —небудь, казна-, хтозна— й под. у складі займенників і прислівників (див. § 28, п. 2 б; § 30, п. 3 в).

в) Частка не, вживана як префікс в іменниках — власних назвах: не-Євро́па, але в загальних — разом: нелюди́на, неісто́та.

Б. Формотворчі частки пишуться окремо від інших слів, зокрема:

а) Частки хай, нехай, за допомогою яких утворюються форми третьої особи однини й множини наказового способу: Хай живе мир між народами! Нехай міцніють дружні відносини між країнами!

б) Частка би (б), за допомогою якої утворюється форма умовного способу дієслова: зайшо́в би, пішла́ б.

В. Модальні частки теж пишемо окремо, а саме:

а) Частка же (ж), що відіграє видільну роль у реченні: Ходи ж зі мною; Він же великий учений.

б) Частки то, це, що мають у складі речення значення вказівності або визначальності: Нащо то одній людині стільки грошей? Чи це вже й пожартувати не можна?

www.pravopys.net

Это интересно:

  • Аварии на морских и речных судах в россии Аварии на морских и речных судах в россии Безопасность человека на воде всегда была актуальной проблемой, но, несмотря на стремление специалистов повысить безопасность судоходства, число морских и речных катастроф не уменьшается. […]
  • Как удалить с реестра оперу Удаляем браузер Опера Ежедневно выходят новые обновления программ. Далеко не все они отличаются стабильной и качественной работой без сбоев и вылетов. В связи с этим пользователи устанавливают одни браузеры и удаляют другие, […]
  • Водительские удостоверения иностранных граждан в рф Водительское удостоверение иностранного гражданина в России: действие, использование, обмен Главный документ любого водителя — это права. В России водительское удостоверение (ВУ) — это документ установленного образца в виде […]
  • Что за доплата к пенсии была в августе Прибавка к пенсии в августе: постоянная или разовая Сегодня, когда курс рубля падает все больше, а цены на продукты в России, к сожалению, не склонны уменьшаться, любая помощь от государства может стать заметным подспорьем для того, […]
  • Молодые несовершеннолетние Психологические проблемы несовершеннолетних родителей На сегодняшний день, психологические проблемы несовершеннолетних родителей, развиваются все сильнее. По статистике молодые несовершеннолетние родители отказываются от ребенка в […]
  • Как зарегистрировать заявление в прокуратуру Как зарегистрировать заявление в прокуратуру ГЕНЕРАЛЬНАЯ ПРОКУРАТУРА РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ПРИКАЗ от 27 декабря 2007 г. N 212 О ПОРЯДКЕ УЧЕТА И РАССМОТРЕНИЯ В ОРГАНАХ ПРОКУРАТУРЫ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ СООБЩЕНИЙ О […]